Поточний рік продемонстрував різке зростання товарообігу між Казахстаном і Росією. Аналітики пов'язують цю позитивну динаміку з ефективною роботою Євразійського економічного союзу.

Казахстан, який має другу за обсягом економіку ЄАЕС, завжди був не просто прихильником євразійської інтеграції, але і її активним творцем. Це пояснюється тим, що поза інтеграцією республіка не зможе створити необхідну промислову інфраструктуру і забезпечити її економічну ефективність. Крім того, євразійські інтеграційні структури дають можливість регулювання транскордонних потоків людей, товарів, послуг і капіталів.

Торгівля Казахстану з країнами ЄАЕС в поточному році помітно активізувалася. Його товарообіг на економічному просторі організації за 8 минулих місяців виріс на 31,6% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 10,86 млрд. Доларів. Однак республіка, зберігаючи хронічне негативне сальдо балансу взаємної торгівлі, продовжує залишатися нетто-імпортером. І хоча обсяг ввезення товарів більш ніж удвічі перевищує вивезення - 7,56 млрд. (+ 29,5%) і 3,3 млрд. (+ 36,5%) доларів відповідно, ситуація змінюється. Нагадаємо, що в 2016 році експорт Казахстану в країни ЄАЕС обвалився на 23,5% через скорочення поставок мінеральних продуктів на 39,2%, продукції хімічної промисловості на 28,5%, продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини на 10,7% .

В цілому поставки продукції з країн ЄАЕС в цьому році склали 41% всього імпорту. Це найвищий показник частки ЄАЕС в імпорті за останні 5 років.

Інтенсивність торгівлі РК з партнерами по цій організації неоднорідна. Лідером є Росія, на яку припадає 92,2% загального обсягу його зовнішньоторговельного обороту з країнами ЄАЕС.

У той же час очікуваного широкомасштабного прориву на російський ринок казахстанських товаровиробників не відбулося. Основою торгівлі продовжує залишатися сировинний експорт і продаж напівфабрикатів. Однією з основних причин цього можна назвати провал численних програм індустріалізації . На Росію, за даними аналітичного порталу Finprom, зараз доводиться 38,5% всіх імпортованих в республіку товарів. Для порівняння: частка імпорту з країн ЄС становить 22,6%, з Китаю - 14,6%.

Що ж служить предметом торгівлі? Основу російського імпорту в Казахстан складають машини, обладнання, транспортні засоби, мінеральні продукти, продукція хімічної промисловості, метали і вироби з них, продтовари, деревина, текстиль, взуття. Найбільше росіяни постачають в Казахстан нафти і нафтопродуктів (зростання з 83 до 85%), з останніх лідирує автомобільний бензин. Тільки за 6 місяців його завезено понад півмільйона тонн. Відзначено також збільшення частки РФ в імпорті труб з чорних металів (з 14% відразу до 41%), прокату з заліза та нержавіючої сталі (з 64 до 69%). Для багатьох несировинних галузей (автомобілебудування, молочної промисловості) Казахстан є основним експортним ринком, і в цілому казахстанці споживають до 20% російського несировинного експорту.

Зворотні поставки мають близьку структуру і складаються з таких груп товарів, як мінеральні продукти, метали та вироби з них, сільськогосподарську сировину, продукція харчової промисловості (цукерки, соняшникова олія, борошно, макарони), дорогоцінні метали і камені. В цілому з початку року торговельний оборот між двома країнами зріс на 34% і за підсумками року може досягти 40%.

Успішному розвитку торговельних відносин з Росією сприяє міжрегіональне та прикордонне співробітництво (На міжрегіональну торгівлю припадає 70%, на прикордонну - 40% взаємного товарообігу), що здійснюється на основі великої договірно-правової бази: підписано понад 300 договорів і угод.

Розширюють двосторонні зв'язки і такі прийняті документи, як Програма економічного співробітництва на 2012-2020 рр., План спільних дій на 2016-2018 рр., Програма довгострокового економічного співробітництва між урядами РК і РФ до 2020 р На взаємовигідній основі здійснюється транспортування нафти в напрямку третіх країн. Посиленню інтеграційної складової сприяє і підписаний в грудні 2016 року новий Митний кодекс.

Безумовно, потенціал взаємин далеко не вичерпаний. ЄАЕС дає Казахстану великі можливості залучення російських інвестицій, організації виробництв. Так, Росія щорічно вкладає в його економіку понад 1 млрд. Доларів. У свою чергу, інвестиції Казахстану в Росію склали в минулому році близько 700 млн. Доларів.

На території країни діє понад 20 найбільших російських компаній (акціонерні товариства «АвтоВАЗ», «Газпром», «ІНТЕР РАО ЄЕС», «Лукойл», «Росатом»). У різних галузях економіки - енергетичній та транспортній сферах, гірничо-металургійному комплексі, машинобудуванні, суднобудуванні, хімічній промисловості, сільському господарстві - реалізуються спільні інвестиційні проекти на суму понад 20 млрд. Доларів. Сьогодні третина з 41 тис. Спільних підприємств, зареєстрованих в Казахстані, - з російською участю.

Разом з тим слабкі темпи зростання економіки обох країн є негативним фактором, що впливає на загальну зовнішню торгівлю. При цьому зниження темпів інфляції в РФ - це позитивний фактор, що сприяє ослабленню тиску на інфляційні процеси в РК. Санкції ж щодо Росії надають на Казахстан непряме і тому незначний вплив. Проте й досі невирішеними проблеми, зумовлені реекспортом європейської продукції, забороненої до ввезення в РФ російськими контрсанкціямі, ускладнюють відносини. Перешкоджають і адміністративні бар'єри, пов'язані з тяганиною і корупцією чиновників.

Незважаючи на наявність подібних негативних факторів, можна стверджувати, що розвиток різнопланових відносин в рамках таких об'єднань, як ЄАЕС, ОДКБ і Шанхайська організація співробітництва, обіцяє їх учасникам численні вигоди економічного і геополітичного характеру.