ЯК ЄДИННИКУ ПРАВИЛЬНО ПОВЕРНУТИ нереалізованого товару ПОСТАЧАЛЬНИКУ

Я підприємець-єдинник третьої групи, займаюся торгівлею продовольчими товарами у власному магазині. Дуже часто постачальники пропонують забирати у мене залишки нереалізованих товарів зі зменшенням на їх вартість суми оплати майбутньої поставки. Чи не буде це порушенням правил проведення розрахунків на єдиному податку? Якщо так, то як безпечніше з ними організувати відносини в даній ситуації?

ВІДПОВІДІ Безумовно, попит на товари - річ непередбачувана. Можливість повернення постачальнику нереалізованого товару - найкращий спосіб захисту торговця від економічних втрат у разі падіння попиту. Важливо лише правильно оформити таке повернення. Особливо це актуально для єдинників. І ось чому.

Отримання розрахунку за товари, повернуті постачальнику в формі зменшення суми оплати за товари, поставка яких відбудеться в майбутньому, в деяких ситуаціях цілком може бути розцінена як отримання єдинником розрахунку за відвантажені товари в негрошовій формі. На підставі п. 293. 4 і пп. 4 пп. 298. 2. 3 Податкового кодексу України доходи від такої операції будуть обкладатися єдиним податком за ставкою 15%, а єдинник стане зобов'язаним перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому він отримав від постачальника товари, фактично оплачені повернутим нереалізованим товаром. Піти від таких неприємностей допоможе лише правильне оформлення взаємовідносин і порядку розрахунків з постачальником.

На практиці зустрічається безліч способів побудови взаємин з контрагентом з урахуванням можливості повернення товарів. Кращий для єдинника спосіб - побудувати такі взаємини на підставі договору комісії.

Повернення товару в рамках договору комісії

Для вирішення поставленого перед нами завдання в договорі комісії досить домовитися про умови і порядок повернення комісійного товару. Для цього, на наш погляд, в ньому треба прописати наступні положення:

-термін реалізації товару. Наприклад: Комісіонер зобов'язаний реалізувати кожну партію товару, отриману від продавця протягом 30 календарних днів, наступних за днем ​​його фактичного отримання від Комітента;

- термін повернення нереалізованого товару. Припустимо: При нереалізації товару в зазначений в п. _Договора

термін Комісіонер повертає комітенту нереалізовані залишки товару не пізніше 5 банківських днів, наступних за днем ​​закінчення терміну реалізації;

- обов'язок Комітента прийняти від Комісіонера виручку від реалізації товару або нереалізовані залишки товару.

Вся принадність договору комісії в нашій ситуації в тому, що повернення товарів комітенту не розглядають як окрему продаж. Отже, немає підстав причепити єдиннику отримання оплати за відвантажений товар у негрошовій формі. І все тому, що до комісіонера не переходить право власності на товар, який він отримав від комітента. За ст. 1011 Цивільного кодексу України він всього лише надає послугу, торгуючи цими товарами від свого імені. За свою працю він отримує винагороду, розмір якого, до речі, легко прив'язати в договорі комісії до обсягів реалізації товарів комітента. В результаті єдинник від реалізації комісійного товару отримує ту ж прибуток, як і при продажу власного.

Також до переваг договору комісії для єдинника-комісіонера треба віднести і те, що гроші за товар він передає комітенту виключно після реалізації його товарів. Цим він страхує себе від економічних втрат (наприклад, псування товарів, пов'язана із закінченням терміну придатності) при падінні на нього попиту. Однак що для єдинника в договорі комісії добре, то для постачальника-комітента не надто. Про що це ми?

Всякий постачальник прагне якомога швидше позбутися від товару (продати його з максимальною вигодою для себе) і отримати за нього гроші. Причому останні він бажає побачити вже перед відвантаженням товарів покупцеві. Договір комісії такого не дозволяє. Це може стати причиною для відмови єдиннику працювати з ним на підставі договору комісії. Тоді є сенс розглянути ще один варіант.

Повернення товарів в рамках договору купівлі-продажу

Без зайвого лукавства скажімо відразу: повернення товарів в рамках звичайного договору купівлі-продажу має один істотний недолік - повернення товарів належної якості податківці стануть трактувати як окрему поставку, а возвращаемую єдиннику оплату - як дохід платника єдиного податку. І не випадково, оскільки правильно виконані зобов'язання за договором купівлі-продажу (товар належної якості, він поставлений, а оплата за нього отримана), кажучи юридичною мовою, вважають припинилися і не підлягають подальшому перегляду.

Так, безумовно, буде, якщо в договорі взагалі не обмовляти можливості повернення покупцем-єдинником нереалізованого товару. Хоча є варіант, при якому повернення товару належної якості відчує себе затишно в рамках єдиної поставки за договором купівлі-продажу. У договорі купівлі-продажу треба всього лише передбачити умови, які дозволяють покупцеві повернути продавцеві частина поставленого товару і зобов'язують продавця повернути за нього оплату. Щоб це здійснити на практиці, в договорі купівлі-продажу можна прописати такі положення:

- можливість повернення товару покупцем. Наприклад, Покупець протягом 30 днів з дня прийняття поставленого йому Продавцем товару має можливість повернути його в обсязі, що не перевищує 7% від загальної кількості, переданого товару за Договором.

Обов'язок продавця - прийняти повернення товару і повернути за нього гроші покупцеві за умови, що повернутий товар має початковий товарний вигляд і якість.

Не приховуємо, навіть якщо в договорі купівлі-продажу продавець і покупець-єдинник пропише названі умови, є ризик, що заява покупця про повернення товарів належної якості податківці вважатимуть укладенням нового договору купівлі-продажу на колишніх умовах (якість, кількість, ціна, найменування товару). А ось суму, яку продавець поверне за товар, - як доходи платника єдиного податку від нової поставки товарів.

Повернення товарів в рамках одного договору купівлі-продажу в такій ситуації єдиннику доведеться відстоювати. До речі, варто сказати, що судові інстанції подібні повернення товарів трактують як реалізацію можливості, наданої в рамках договору купівлі-продажу (див., Наприклад, постанову ВГСУ від 05. 04. 11 р № 5020-11 / 215). Тобто Феміда не розглядає повернення товару як виконання окремого договору купівлі-продажу. Цим підприємець може скористатися при відстоюванні своїх прав в суперечці з податківцями.

Висновок: Найбезпечніше для єдинника повертати товари, якщо взаємини з контрагентом оформлені договором комісії з обов'язком для комісіонера повернути комітенту нереалізований товар. Про якомусь взаємозалік тут мови не йде, а про повернення товарів в рамках нового договору купівлі-продажу - і поготів.

Андрій Хусід, консультант газети " Все про бухгалтерський облік "