Чергова хвиля кризи накочує на світову економіку. Особливо чітко процес простежується на прикладі єврозони. Експерти вважають, що змінити ситуацію зможе лише втручання центральних банків. Під загрозою подальшого зниження сировинні валюти і валюти економік, що розвиваються.

Ризик дефолтів в країнах Європи зростає. Так, минулого тижня агентство Standard & Poor`s знизило кредитний рейтинг Італії до А з А +, з негативним прогнозом, пославшись на занепокоєння з приводу того, що сповільнюється економічне зростання і слабкий уряд зумовлять той факт, що країна не буде здатна позбутися другого за величиною в єврозоні боргового тягаря. Слідом за цим під удар потрапив ряд італійських банків. S & P знизило рейтинги Mediobanca, Intesa Sanpaolo, Findomestic Banca, Banca IMI, Banca Nazionale del Lavoro, Banca Infrastrutture Innovazione e Sviluppo і Cassa di Risparmio, а також помістило на перегляд у бік можливого зниження рейтинги ще восьми банків, включаючи UniCredit.

А вже в понеділок, 26 вересня, стався обвал на французькому фондовому ринку. Індекс впав на тлі побоювань, що боротьба з борговою кризою послабить позиції нацбанків. При цьому курс акцій банків, які володіють значними частками грецького та італійського боргу, впав ще більше - акції BNP Paribas знизилися в ціні на 3,99%, Credit Agricole - 2,69%, Societe Generale втратив 2,67%. Крім того, Financial Times опублікувала статтю про те, що ЄС має намір провести рекапіталізацію 16 європейських банків, які знаходяться на межі банкрутства.

Погано розпочався тиждень і на ринках Росії. Основні фондові індекси - РТС і ММВБ - втратили в перші хвилини торгів 2-3%. Долар і євро в РФ продовжують дорожчати. І хоча влада заявляє, що ніякої загрози обвалення рубля немає, проте російська нацвалюта опустилася до дворічного мінімуму.

Не краще йдуть справи і в США. Moody`s знизило рейтинги Bank of America (до Ваа1), Wells Fargo (до A2 від A1) і Citigroup, пояснивши своє рішення небажанням американського уряду надавати фінансову допомогу проблемним великим банкам. ФРС оголосила про викуп довгострокових облігацій (до 30 років) і продажу короткострокових (до 3 років) казначейських паперів для вирівнюючи кредитної ставки. На то планується витратити 400 млрд доларів до кінця 2012 року. Ринками такий крок американського регулятора був розцінений як пошук виходу з критичної ситуації в найбільшій світовій економіці. Подібні дії Федеральна резервна система робила 50 років тому, правда, вони не подіяли.

Але світові «рятувальники» не дрімають. Так, Міжнародний валютний фонд розробив новий план реанімації життєдіяльності єврозони. Він передбачає списання 50% боргу Греції, а також збільшення обсягу допомоги ЄС до 2 трлн євро. Як пишуть ЗМІ, про введення заходів може бути оголошено протягом п'яти-шести тижнів.

Як би надія на краще є, якби не ще одна, м'яко сказано, неприємність. У Вашингтоні на зустрічі керівництва світових фінансових міністерств глава МВФ Крістін Лагард заявила, що ресурсів Фонду може не вистачити.

«Суми в 384 мільярди доларів США, що плануються фондом для кредитування, може не вистачити для забезпечення всіх кредитних заявок, якщо глобальна економіка продовжить погіршуватися, - сказала К. Лагард. «Довіра до фонду і, отже, ефективність спирається на його передбачувані можливості в разі настання гіршого сценарію. Поточний обсяг кредитування на сьогодні виглядає задовільним, але на тлі потенційних потреб у фінансуванні проблемних країн виглядає невідповідним чином »(в боротьбі з кризою в 2009 році G20 потроїла ресурси МВФ).

Але головне, за словами К.Лагард, фонд буде переглядати програми кредитування і кредитні лінії, які можуть запросити члени фонду.

Тим часом, згідно з комюніке, який був оприлюднений після завершення переговорів у Вашингтоні, країни єврозони і МВФ налаштовані вирішити боргову кризу та забезпечити фінансову стабільність в ЄС і в цілому в світовій економіці.

Про те, що структури «реаніматорів» глобальної економіки вимагають реформування, говорили експерти і аналітики ще з приходом кризи в 2008 році. Існуюча світова фінансова система була в принципі створена ще в 1944 році, тоді 45 країн підписали Бреттон-Вудська угода. Після з'явилися Всесвітній банк і МВФ. З тих пір перший допомагає в боротьбі з бідністю, другий виручає економіки при дефіциті бюджетів.

Перша хвиля кризи випатрала засіки цих фінінститутів на десятки мільярдів доларів. Тепер вони вимагають поповнення. Правда, глава Світового банку Роберт Зеллік заявляв, що «спільний міжнародний відповідь на кризу в Європі є дієвим, і те, що МВФ і Світовий банк може спертися на капітал багатих країн, допомагає». Але, за його словами, задіяні механізми боротьби з кризою, такі як створення фонду фінансової стабільності розміром кілька сотень мільярдів євро, приносять свої плоди, хоча не є справжнім вирішенням проблеми. Р.Зеллік вважає, що проблеми високого держборгу, банківської системи та конкурентоспроможності деяких економік нікуди не подінуться.

У зв'язку з цим логічно постає питання, що чекає Україну, особливо з урахуванням програми співпраці з МВФ, яке до сих пір не відновилося (правда, влада запевняє, що гроші Фонду нам зараз не потрібні), і накриє чи нас найближчим часом нова хвиля кризи ?

Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні:

Дійсно, ймовірність глобальної економічної кризи останнім часом зростає. Однак уповільнення світової економіки поки практично не позначилося на Україні. Навпаки, зростання в промисловості, сільському господарстві, на транспорті і в роздрібній торгівлі в серпні навіть прискорився. Проте, з певним часовим запізненням (квартал-два) економіка України може почати гальмувати. Але її запасу міцності і банківської системи в цей раз трохи вище, що дозволить пережити ці події з меншими втратами. Тобто, ймовірність кризи в даний момент збільшується, але в Україні він поки не простежується. Кризові явища в країні можуть початися, найімовірніше, тільки ближче до кінця поточного року - початку наступного. Його наслідки для української економіки, швидше за все, будуть менш згубними, ніж в 2008-2009 роках.

Що стосується кредиту МВФ, то Україна має першочергове право на його отримання, в разі відновлення співпраці з Фондом, в порівнянні з країнами, які будуть звертатися за позикою вперше. В рамках другої програми співпраці Україна може отримати ще 11,7 млрд. Доларів. Це не є критичною сумою для МВФ в даний момент з урахуванням того, що він має запас у розмірі 384 млрд. Доларів. Навіть якщо програма співпраці України з МВФ буде розширена, дана сума все одно не буде критичною для Фонду. А ось коштів в необхідній кількості для країн, що розвиваються і навіть розвинених країн, які можуть звернутися до МВФ за кредитом вперше, може не вистачити. У цьому плані Україні слід було б постаратися якомога швидше відновити співпрацю з МВФ.

Євген Зінов'єв, начальник відділу стратегії ОТП Банк:

Дана заява МВФ можна розуміти як сигнал усім країнам, а не тільки країнам, що розвиваються. Якщо почнеться широкомасштабний криза, Фонд буде не в змозі врятувати навіть розвинені країни. У разі настання кризи Україна зможе вижити без траншу МВФ, але для цього доведеться девальвувати гривню.

Леонід Долинський, директор з розвитку НРА "Рюрик": На відміну від кризи 2008 року, Європа зараз набагато раніше початку застосовувати превентивні заходи, чіткіше усвідомлюючи існуючі фінансові ризики. Якщо виходити з життєвої мудрості - "попереджений, значить озброєний", то нова хвиля кризи якщо і прийде, то буде не такою масштабною.

Українська економіка багато в чому керується в ручному режимі, уряд, яке налаштоване на перемогу в парламентських виборах, зробить все можливе, щоб не допустити розгул фінкризи в країні. Вже зараз спостерігається політика НБУ з утримання курсу, регуляторними методами "відкачується" з банків надлишок гривневої ліквідності. Держстат рапортує про дефляцію і зростання промвиробництва і т.д. Тобто, якщо вірити офіційній статистиці, інфляції в країні немає, курс долара - стабільний, макропоказники - в нормі.

Тому головне зараз не піддаватися паніці.

Мар'ян Заблоцький, аналітик АТ "Ерсте Банк":

Українська економіка продовжує нарощувати темпи зростання в зв'язку з тим, що 75% експорту припадає на країни, що розвиваються. Тому проблеми в розвинених країнах поки незначно стосуються нашої країни. А з урахуванням того, що економіки бідних країн продовжують активно розвиватися, плюс значний урожай в ц.р., економічне зростання продовжить посилення (на рівні 6-7% реального ВВП в 3 кв. 2011, в той час як зростання економік розвинених країн сповільнюється).

Гривня здатна витримати удар в разі дефолту Греції, Португалії та Ірландії.

Та й коштів МВФ спільно з ЄС буде достатньо, щоб впоратися з ситуацією. Але якщо станеться дефолт Італії або Іспанії, то крім ЄЦБ ніхто допомогти не зможе. В даному випадку девальвації гривні не уникнути. В цілому, ситуація значно відрізняється від 2008 року в плані позитиву. Чи не станеться різке падіння цін на основні групи експорту, наприклад сталь, також не очікується потенційне уповільнення економік Росії або Китаю.

Володимир Щелкунов, президент ICC Ukraine (Міжнародна торгова палата в Україні):

Якщо криза пошириться на такі країни, як Іспанія та Італія, то ресурсів МВФ може і справді не вистачити для забезпечення кредитної підтримки. Більш того, під загрозою опиниться сам факт існування єврозони, адже Італія - ​​третя за потужністю економіка ЄС після Франції та Німеччини, тобто, донор євро.

Тим часом, заява К.Лагард по суті мало стосуються України, більше європейських держав. У нас з МВФ свої домовленості про кредитну підтримку, і вони поступово виконуються. Щодо нової хвилі кризи - якщо негаразди і торкнуться нас, то наслідки вже не будуть такими катастрофічними, як в 2008 р Тоді ситуація була абсолютно протилежною - ніхто і не думав, що криза торкнеться України, тому і наслідки були настільки негативними. Зараз світ, в т.ч. Україна, очікує цю хвилю, готується до можливих труднощів. Більшість компаній закладають ризики в ціни, фінансові плани, банки виважено здійснюють кредитну політику. За рахунок позик МФВ вдалося посилити вітчизняну фінсистему. Тобто, економіка морально готова до кризи, що дає шанс його і зовсім уникнути.

Дмитро Михальчук, аналітик «Сіті Брок»: Досить проаналізувати висловлювання чиновників ФРС, глав центробанків, політиків за останні 2-3 роки, що б зробити висновок - їх заяви часто «запізнюються», висвітлюючи події постфактум, тому особливого сенсу в собі не несуть. На початку 2009 року, коли фінансові ринки були на дні, більшість високопоставлених осіб з усіх кутів кричали про кризу і ніхто з них про відновлення. Схожа ситуація спостерігалася на початку 2011 року, коли прогнози про зростання економік провідних країн просто зашкалювали (а потім протягом 9 місяців ми спостерігали перманентне заниження прогнозів, аж до рецесивних в 2012-13 роках). Тому висловлювання ведучих світових економістів і політичних персоналій не несуть в собі дійсно актуальною для інвестора інформації.

Оцінивши макростатистику США і країн ЄС, можна зробити висновок, що з кризи 2008 року ніхто не виходив, і фази відновлення як такої не було. Вона створювалася візуально, через перманентне заниження бази розрахунків, а прибутку підприємств формувалися за рахунок різних списань. Тому на поточний момент світ знаходиться дуже близько до нової рецесії, а «відновлення» 2009-2010 років було лише стагнацією.

Що стосується реального стану справ в єврозоні, то на сьогоднішній день Греція - «ходячий труп», який відтягує свою погибель траншами зі стабфонду. Крім Афін, труднощі не тільки з виплатою боргу, але і з його обслуговуванням, відчувають Португалія, Іспанія, Італія. Погіршення динаміки промвиробництва, уповільнення ділової активності, а також високе безробіття робить обслуговування боргу цими країнами дуже проблематичним, а для Греції дана задача швидше вже не має вирішення, незважаючи на всі методи внутрішнього стимулювання і «затягування поясів».

Таким чином, дефолт, як мінімум, Греції, швидше, питання часу. Додаткова капіталізація європейських банків допоможе їм пережити серію серйозних збитків від списань, якщо дефолт оголосять тільки Афіни, однак, якщо це викличе «ефект доміно», банківській системі ЄС не уникнути краху.

Наші прогнози щодо економіки в довгостроковому періоді залишаються похмурими, однак фінансові ринки часто йдуть врозріз з економічним зростанням / спадом (свідченням цього є 2009 рік, коли при все тих же дисбаланси на ринках спостерігалося ралі). Тому в разі підвищення ринкового сентимент (через ЗМІ, макростатистику, коментарі регуляторів) фондові ринки можуть змінити поточний напрямок, незважаючи на що залишаються проблеми в економіці.

Що стосується МВФ, то Фонд не зможе надавати допомогу всім нужденним країнам і в такому обсязі, як це було раніше. Таким чином, що б скласти конкуренцію проблемним державам, Україні доведеться піти на більш жорсткі заходи бюджетної економії і приготується до нових реформ, що б отримати бажаний транш за програмою співпраці з МВФ.

Головне - нової хвилі кризи бути, і Україну вона теж накриє, що спровокує, перш за все, девальвацію національної валюти. Якщо європейські регулятори зможуть знайти нові джерела фінансування, або проблемні країни візьмуть ряд непопулярних заходів, криза може бути відтягнуть на пару років. Якщо ж ні, то становище погіршуватиметься і далі.

Олена Бистрицька (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter