Найважливішими вимірювачами сукупної економічної діяльності держави є валовий внутрішній і валовий національний продукт.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - вимірює вартість поточного виробництва кінцевих товарів і послуг на території даної країни за певний період, незалежно від того, знаходяться фактори виробництва у власності резидентів даної країни або належать іноземцям (нерезидентам). Показник ВВП охоплює поточне виробництво кінцевих товарів. Кінцевими товарами і послугами вважаються ті з них, які купуються протягом року для кінцевого споживання і не використовуються з метою проміжного споживання (тобто у виробництві інших товарів і послуг). ВВП охоплює результати діяльності на території даної країни всіх економічних суб'єктів, незалежно від їх національної приналежності, тобто використовується територіальний принцип.

У національній статистиці деяких держав основним макроекономічним показником може вважатися валовий національний продукт.

Валовий національний продукт (ВНП) - ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в економіці за певний період часу. ВНП вимірює вартість, вироблену факторами виробництва, що знаходяться у власності громадян даної країни (резидентів), в тому числі і на території інших країн. ВНП вимірюється за національним принципом.

Розмір ВВП можна виміряти трьома способами:

При підрахунку ВНП виробничим методом підсумовується вартість, додана на кожній стадії виробництва кінцевого продукту (включаючи чисті податки на товари та імпорт):

ВВП = Валовий випуск - Проміжне споживання + ПДВ + Чисті податки на імпорт

Додана вартість - це різниця між вартістю продукції, виробленої фірмою, і сумою, сплаченою іншим фірмам за придбану сировину, матеріали і т.д. (Тобто за проміжну продукцію) .Сумма доданої вартості всіх фірм, що працюють країни утворює валовий національний продукт (ВНП).

Відповідно до розподільним способом (по доходах) ВВП є загальна сума доходів всіх господарських одиниць і населення від усіх видів економічної діяльності, а також від амортизаційних відрахувань. Більш детальний розгляд ВВП як потоку доходів дозволяє виділити наступні компоненти:

1.) зарплата працівників (W);

2.) прибутку фірм і корпорацій (P);

3.) доходи власників власності (рента) (R);

4.)% на позичковий капітал, використаний при виробництві ВВП (r);

5.) амортизаційні відрахування (А);

6.) непрямі податки: на додану вартість, з продажу товарів, акцизи, мита (Т)

ВВП = W + R + P + F + r + T

З використанням методу кінцевого використання (за витратами) ВВП постає як кінцеве споживання матеріальних благ і послуг, капвкладення, приріст матеріальних оборотних коштів і сальдо зовнішньоторговельних операцій і, відповідно, буде включати чотири потоки витрат:

1) споживчі витрати (C) - це витрати домашніх господарств на предмети споживання тривалого користування, витрати на послуги;

2) валові приватні внутрішні інвестиції (I) - витрати приватного підприємницького сектора держави на приріст інвестицій в даному році (чисті інвестиції), а також на інвестиційні товари, призначені для відшкодування спожитих машин, обладнання, приладів і т.д., тобто на амортизацію;

3) державні витрати (G) - здійснюються в формі закупівель товарів і послуг на утримання армії, державного апарату, охорони здоров'я, освіти і т.д. Державні витрати виключають всі державні трансфертні платежі (допомога по безробіттю, пенсії, стипендії тощо), оскільки ця категорія витрат не відображає збільшення поточного виробництва і є просто передачею частини державних доходів певним категоріям осіб;

4) чистий експорт, тобто різниця між експортом та імпортом (Xп). При розрахунку ВВП за витратами необхідно враховувати суму, на яку закордонні витрати на вітчизняні товари і послуги перевищують витрати економічних агентів даної країни на покупку іноземних товарів і послуг.

ВВП за способом кінцевого використання дорівнює:

ВВП = C + I + G + Xп

При розрахунку ВВП не враховуються невиробничі угоди - фінансові і старих речей. До фінансових операцій відносяться: трансфертні платежі, приватні трансферти (переклади дітям від батьків), операції з цінними паперами.

При підрахунку ВВП враховується виробництво товарів і послуг, дозволених законом. Однак в даний час виникла проблема включення до складу ВВП тіньовий і неформальної економіки. Її розмір підраховують як різницю між фактичним (присутні невраховані недекларірованних доходи) і врахованим (доходи домашніх господарств і фірм) ВВП.

ВВП - це вартісний показник, він залежить від рівня цін. Тому в економічній теорії і на практиці виділяють номінальний і реальний ВВП.

Номінальний ВВП - це показник в поточних цінах, тобто в цінах, що склалися на момент його розрахунку.

Реальний ВВП - це ВВП в незмінних цінах базового року, тобто скоригований з урахуванням інфляції.

Номінальний ВВП може збільшуватися як за рахунок зростання фізичного обсягу всієї продукції, так і за рахунок зростання рівня цін. На реальний ВВП рівень цін не впливає. Тому реальний ВВП виступає основним показником фізичного обсягу товарів і послуг.

Ставлення номінального ВВП до реального ВВП називається дефлятором ВВП. Він визначається за формулою:

Дефлятор ВВП =

Він дозволяє виміряти зміна середнього рівня цін в порівнянні з базовим роком, тобто величину інфляції в країні за той чи інший період, і показує, наскільки ВВП зріс за рахунок зростання рівня цін.

Тема 8: Макроекономічна нестабільність

Дата додавання: 2015-04-21; переглядів: 110; Порушення авторських прав