У стрічці новин "Фонтанки" весь минулий рік одне за одним з'являлися повідомлення про проблеми в метро. В цей час Петербурзький метрополітен продемонстрував несподіваний прибуток.

Олена Пальм / Інтерпресс

Петербурзька підземка, постійно вимагаючи підвищення тарифів, за підсумками 2016 року одержала безпрецедентну прибуток - понад 865 мільйонів рублів. Цифра виглядає особливо переконливо на тлі попередньої звітності. За даними системи СПАРК, в 2015 році метрополітен, який тоді перевіз майже 742 млн пасажирів, закінчив рік зі збитком в 270 мільйонів рублів. Однак якщо придивитися до цифр, то буде видно підступ.

За підсумками минулого року, пасажирооборот не суттєво, але скоротився - до 740,4 млн осіб. Але пасажири, яким з січня 2016 року у 13 відсотків (з 31 до 35 рублів) підвищили тариф, принесли ГУП "Петербурзький метрополітен" виручку 19,3 мільярда рублів, що майже на 2 млрд вище цифри 2015 року.

При цьому тарифи 2016 роки так і не наблизили підземку до самоокупності - витрати за основним видом діяльності склали 30 мільярдів. Касовий розрив Гупало, судячи зі звітів, не змінюється роками і стабільно становить близько 10 мільярдів (в 2015 році видатки - 27,1 млрд, доходи - 17 млрд). У 2015 році бюджет покривав різницю субсидіями на 8 мільярдів, в 2016 році додав уже 11 мільярдів. Таким чином, якби в цьому році метро отримало з бюджету ті ж 8 мільярдів, то залишилося б ще в критично глибокому мінусі.

У річному звіті підприємства уточнюється, на що найбільше витрачається грошей, щоб під землею безупинно курсували потяги. Майже третина витрат (8 млрд) в "кошику" собівартості - це зарплати, 4 млрд "з'їла" амортизація і 6 млрд - ремонтні роботи. Плюс страхові внески (2 млрд), трохи більше - електроенергія. Так з іншими витратами на рік і "накапало" 30 мільярдів.

Прибуток метрополітену від інших видів діяльності зросла на 7 відсотків і склала майже мільярд. Від реклами прибуток Гупало перевищила 368 млн, на 17 мільйонів перебивши показник 2015 року. Також підземка поповнила рахунки за рахунок здачі майна в оренду.

Нагадаємо, що до ефективності продажу реклами в метро питань вистачає. Як раніше повідомляла «Фонтанка», в останні десять років чотири компанії - «Метроном», AFCAP, «Анфас» і «Коммет» - мали доступ до розміщення оголошень в петербурзькій підземці . Причому право на продаж реклами все вони передали компанії «Проспект», яка має з «метрономом» загального співвласника - Дмитра Столова. За даними СПАРК, в 2015 році виручка «Проспекту» перевищила 1 млрд рублів, «метрономом» - 300 млн рублів. Менеджмент компаній при цьому пов'язаний з керівниками метрополітену . Новий контракт на рекламу на 10 років метрополітен знову намагається укласти з «метрономом», незважаючи на протидію УФАС .

На капремонт підземки, про збої в роботі якої "Фонтанка" повідомляє ледь не щотижня, ГУП в 2016 році збільшив витрати майже на мільярд - до 6,3 млрд. Майже половина суми пішла на ремонт рухомого складу (2,2 млрд), трохи менше на тунелі. Решту коштів поділили між ескалаторами, колійним і енергогосподарством.

Аналітик в області систем громадського транспорту Володимир Валдін заявив "Фонтанці", що для петербурзького метро, ​​фонди якого давно не оновлювалися, такі ремонтні витрати - мізерні. З ним погоджується професор СПбГАСУ Андрій Горев, який вважає, що метро, ​​звичайно, ще не розсипається, але вже давно працює на граничних режимах.

Побажання експертів збільшити інвестиції - поки нездійсненні мрії. Як повідомив "Фонтанці" глава петербурзької підземки Володимир Гарюгін, в 2017 році ГУП, навпаки, планує урізати цю статтю витрат до 4 мільярдів рублів.

"Це на всі види робіт. У тому числі, на заміну обладнання. Левова частка піде на ескалатори, тунелі", - уточнює Гарюгін. І підтверджує: колійне господарство, ескалатори, електропостачання - все це давно вимагає величезних вкладень. "Рухомій складу - 27 років, знос вагонного парку понад 70 відсотків. Фонди петербурзького метро - вікові", - резюмує він.

У прес-службі Гупало "Фонтанці" уточнили, що найчастіше технічні збої в роботі фіксуються через рухомого складу. У 2016 році таких інцидентів було 212. І, судячи з динаміки, в поточному році "підземний" тренд НЕ переламати: за перший квартал поїзда вже сбоілі 36 разів.

"Збої обладнання служби сигналізації, централізації і блокування в 2016 році фіксувалися 26 разів, за перші три місяці 2017 року - 7 випадків. При цьому відмов світлофорів не було", - уточнюють у прес-службі і додають, що середній знос сигналізаційного обладнання становить 60 відсотків. І в 2016 році в нього вклали понад 400 млн рублів (включаючи капітальні вкладення - 170 млн).

Володимир Гарюгін емоційно відреагував на запитання "Фонтанки" про причини частих технічних інцидентів. "Не сказав би, що їх багато", - сказав, як відрізав, Гарюгін і підтвердив свої слова статистикою. У 2016 році станції метро куди частіше, наприклад, закривалися через безгоспних предметів. Таких ПП виявилося 1080.

За підсумками 2017 року, вже зараз прогнозують експерти, ГУП навряд чи зможе показати позитивну звітність. Володимир Валдін зазначає, що пасажирооборот підземки падає, а собівартість роботи старіючого метро, ​​навпаки, зростає. До того ж на ГУП, додає Валдін, в 2017 році "повісять" кредит на купівлю частини рухомого складу. "Хоча, вважаю, купувати нові вагони повинен місто, а потім передавати їх на баланс підземки", - говорить експерт. Відзначимо, що ГУП в кінці 2016 року заявив про намір відкрити кредитну лінію на 10,4 млрд рублів. Гроші потрібні для покупки 27 складів з асинхронним двигуном на "третю" лінію метро. Переможцем відповідного конкурсу став Жовтневий електровагоноремонтний завод, що входить в московську групу "Трансмашхолдинг". Вартість контракту - 13,7 млрд рублів.

Катерина Кураєва, "Фонтанка.ру"