Робота на землі може приносити гідний дохід не тільки великим латифундистам, а й дрібним фермерам або навіть власникам невеликих земельних наділів, якщо підходити до справи з розумом і знайти свою нішу.

Розвиток нішевих культур на сьогоднішній день є одним з стійких трендів в агробізнесі. Причому такими можна вважати не тільки висадку сої замість традиційної пшениці, але і вирощування грибів, ягід, лікарських рослин, розведення екзотичних риб - водне господарство, органічне садівництво, равликів ферми, переробку сільгосппродукції та виробництво невеликих партій, наприклад, домашнього сиру або джему та варення . Заробляти можна на агротуризм, пригощаючи приїжджих автентичними стравами і показуючи міським жителям, як жили їхні недавні предки.

Для невеликих фермерських господарств і сільськогосподарських кооперативів нішеві культури можуть стати перепусткою в серйозний бізнес, якщо мова йде про постачання в великі торгові мережі або про експорт продукції.

Учасники національної конференції «Мільйон з гектара», що відбулася в Запоріжжі 1-2 березня, обговорили понад 20 таких цікавих і перспективних ніш.

Організатором конференції виступив проект «АПК-Інформ: овочі і фрукти». Спонсором - «Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва», який фінансується Міністерством закордонних справ Канади і менонітських асоціацією економічного розвитку (MEDA), за підтримки ЄБРР, Запорізької та Львівської облдержадміністрацій та Сумського національного аграрного університету.

Тижневик «2000» став інформаційним партнером заходу. А тому ми можемо розповісти про цю подію більш докладно.

Як розповів керівник проекту Олександр Хорєв, «нинішня конференція вже третя за рахунком. Дві попередні проходили у Львові та в Дніпрі. В цілому ми зібрали понад 600 учасників. В основному це виробники сільгосппродукції - від невеликих до агрохолдингів, які думають про диверсифікацію виробництва, шукають нові напрямки. Цього разу ми обговорюємо ще більше тим, ще більше нішевих культур і ще більше можливостей отримати мільйон з гектара ».

Щорічно в українському агробізнесі з'являються нові напрямки. З 2016 року ЗМІ повідомляли, що три десятка фермерів в Херсонській обл. почали вирощувати найдорожчу в світі спецію - індійський шафран. Сенсацією 2017 р стало відродження у нас посадок трюфеля, який, як з'ясувалося, на території сучасної України культивувався ще з часів Петра I. Безсумнівно, будуть сенсації і в нинішньому році.

Проте, як зазначає директор ТОВ «Аврора» (Запорізька обл.) Сергій Герман, нішевими можуть бути не тільки нові малопоширені культури, а й ті, що добре відомі споживачам, особливо якщо впровадити нестандартний підхід до виробництва.

У «Аврорі» розвивають відразу три подібних напрямки: вирощування винограду і черешні в закритому грунті (в теплицях) і виробництво чорносливу. «Ми розуміли, що в Україні мало хто має практичний досвід в цій області, і справа може бути досить ризикованим. Однак вже зараз ми маємо певні успіхи і не плануємо зупинятися », - говорить Сергій Герман.

Серед фруктових культур великим потенціалом володіє груша, особливо якщо вирощувати її за органічними стандартами. За словами Валентини Лановенко з Академії органічного садівництва Ekogarden (Черкаська обл.), Ціна на органічну грушу - як на внутрішньому ринку, так і на експорт - може бути в рази вище ціни на конвенційні (звичайні) фрукти.

Ще однією можливістю отримати більший прибуток при вирощуванні традиційних культур є кооперація дрібних і середніх фермерів. Як відзначили Василь Вега, керівник сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу (СОК) «Файна Поляна», і Тарас Адрійчук, голова кооперативного об'єднання СОК «Прекрасні Господарі», кооперація дає можливість більш раціонально вкладати інвестиції і збільшує шанси знайти стабільний ринок збуту.

Не секрет, що багатьох бажаючих зайнятися агробізнесом сьогодні привертають експортні можливості. Так ось, на конференції було оголошено про відкриття в 2018 р першої кооперативної експортної платформи. За словами економіста інвестиційного департаменту FAO (продовольча і сільськогосподарський підрозділ ООН) Андрія Ярмака, до її створення підштовхнула поїздка по країнах Південно-Східної Азії, яка показала, що українська продукція може бути конкурентоспроможною на даному ринку.

В рамках цього проекту буде створено майданчик з доопрацювання, сортування та пакування яблук на експорт. Як показує практика, їх охоче купують і вітчизняні торгові мережі. Відкрито представництво в Сінгапурі і розпочато інформаційну кампанію з просування в регіоні українських яблук врожаю 2018 р

Окремо створять платформу щодо контейнерного експорту цибулі, а також лінію по доробки й упакування меду для реалізації в країнах ASEAN під брендом UA SunfFower Honey.

Також буде організований процес гідроохлажденія, який дозволить експортувати в Китай, Корею та інші країни регіону черешню, брокколі та інші продукти, налагоджений експорт м'яких ягід літаками в Європу і Південно-Східну Азію. Можлива також переробка і упаковка цукру для реалізації під ТМ UA RootBeet Sugar.

Експортна платформа буде відкрита для всіх виробників продукції експортної якості. Однак зберіганням продукції платформа займатися не стане. Про це повинні подбати самі виробники. Крім того, бажаючі торгувати із зовнішнім світом повинні будуть сертифікувати свою продукцію за стандартами Global Gap, а переробники - HACCP. Це мінімальні вимоги. Додаткові сертифікації, такі як ISO, Halal і інші, тільки вітаються.

Кооператори-експортери можуть стати співзасновниками експортної платформи. Вони будуть отримувати дивіденди від її прибутку за вирахуванням коштів на розвиток.

Як зазначили організатори, цього року тематика нішевих культур істотно розширилася за рахунок маловідомих, але дуже перспективних напрямків.

Зокрема, великий інтерес слухачів викликала доповідь доктора біологічних наук, професора Світлани Клименко та керівника фермерського господарства Сергія Ольшанського про інвестиційну привабливість вирощування кизилу. За словами пані Клименко, кизил можна назвати новинкою для України, адже сорти саме української селекції зараз вирощуються у багатьох країнах світу. Проте фермери тільки починають цікавитися даною культурою.

«Кизил і продукти переробки цієї ягоди містять в собі безліч вітамінів і корисних речовин. Правда, на даному етапі собівартість цієї продукції досить висока. Тому поки досить непросто знайти покупців на внутрішньому ринку: роздрібні мережі вважають її ризикованою, адже в Україні, на жаль, немає культури споживання кизилу або соусу (варення) з нього. Однак попит з боку експортерів дуже високий », - стверджує Ольшанський.

У той же час голова сільгоспкооперативу СОК «Часниковий кооператив« УКРАП »Анна Морозова саме часник вважає справжнім трендом останніх років. Незважаючи на це, Україна все ще залишається нетто-імпортером цієї продукції.

«Головна проблема - в корені невірний підхід до ведення часникового бізнесу, - зазначає пані Морозова. - Ми не можемо конкурувати з Китаєм, але нам і не слід цього робити. Ми повинні зрозуміти, що мало просто посадити часник, необхідно виростити якісну продукцію, а не сировину. Ті ж китайці працюють майже цілодобово, щоб їх часник в кінцевому підсумку продавався по всьому світу. Нам є чому у них повчитися, адже ми здатні не тільки опанувати власним ринком, а й заявити про себе на зовнішньому ».

Учасники конференції могли дізнатися про те, що при невеликих площах вигідним може бути вирощування лікарських рослин. Наприклад, кульбаби лікарської. Про це розповів директор компанії «Добротрав» Євген Шумейко. За його словами, Україна активно нарощує експорт лікарських трав, тільки в минулому році експортувавши їх більш ніж на $ 7 млн.

Обговорювалися також перспективи культивування хурми, зизифуса, азіміни, потенціал вирощування технічних конопель та інші теми. При цьому, як підкреслювали практично всі виступаючі, в Україні є багато можливостей, які можуть принести мільйон з гектара - і навіть більше. Для цього потрібно лише наполеглива праця і трохи креативу.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...