Китай вирішив почекати з виділенням кредиту в 1 млрд доларів на будівництво Шуренской ГЕС в Монголії. Причиною стала стурбованість Росії в зв'язку з тим, що будівництво гідроелектростанції на річці Селенга може нашкодити Байкалу. Раніше російська влада і екологи неодноразово висловлювали побоювання з приводу негативного впливу ГЕС на екологію найглибшого озера на планеті.

Про рішення Китаю поки не надавати мільярдний кредит повідомило агентство Bloomberg , Посилаючись на документи монгольського уряду. Пекін має намір відкласти видачу коштів до тих пір, поки Улан-Батор не досягне компромісу з Москвою. Представники Міністерства закордонних справ Китаю не дали агентству коментаря з приводу Шуренской ГЕС.

У той же час директор проекту будівництва гідроелектростанції Одхуу Дурзеегійн зазначив, що якщо Монголії все ж не вдасться здійснити кредитну угоду з КНР, то країна звернеться з аналогічним запитом до Японії, Південної Кореї і Норвегії. "Нам важливо знати, чи є ми незалежною країною або маріонеткою Росії і Китаю", - заявив Дурзеегійн.

За даними Bloomberg, Монголія планує звести 103-метрову греблю, здатну генерувати 315 мегават відновлюваної енергії. Нова ГЕС забезпечить країну додаткової електроенергією в пікові періоди, а також послабить залежність держави від Росії та вугільної генерації, відзначає видання. Зараз Монголія витрачає на імпорт російської електроенергії понад 25 млн доларів на рік.

Раніше в Кремлі дали зрозуміти, що проект будівництва ГЕС на річці Селенга загрожує екобезпеки Байкалу і вимагає обговорення між Росією і Монголією. "Проект дійсно може мати негативні наслідки для Байкалу, з нашої точки зору", - цитує Bloomberg слова прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова. Представник Кремля додав, що Росія сподівається, що сторонам в ході двосторонніх контактів вдасться знайти взаємовигідні рішення.

Тему будівництва Шуренской ГЕС торкнувся також сам президент РФ Володимир Путін в ході зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном і главою Монголії Цахіагійн Елбегдоржем, що відбулася 23 червня. "Ставлення Росії і міжнародних природоохоронних організацій до цього проекту відомо: його реалізація може породжувати певні ризики для водопостачання нашої Іркутської області і унікальною екології Байкалу. Селенга - головний приплив озера Байкал", - заявив тоді російський лідер, виступ якого опубліковано на сайті Кремля.

При цьому Путін зазначив, що проблему енергодефіциту Монголії можна вирішувати різними засобами. Так, "російські станції могли б збільшити подачу виробляється ними електрики в північні райони Монголії", заявив президент РФ.

Говорячи про ризики для водопостачання Іркутської області, глава держави мав на увазі витікаючу з Байкалу Ангару, на якій стоїть каскад ключових для Східного Сибіру ГЕС "Іркутськенерго" (Іркутська, Братська і Усть-Ілімськ) і Богучанська ГЕС "РусГідро" і "Русала". У "РусГідро" тим часом не вважають, що будівництво гідротехнічних споруд на Селенга вплине на роботу Богучанської ГЕС, повідомляє "Комерсант" .

У свою чергу влада Монголії в травні цього року запевнили , Що не робитимуть дій, які можуть негативно вплинути на екосистему озера Байкал. Улан-Батор пообіцяв провести відкриті консультації з оцінки впливу на навколишнє середовище проекту будівництва Шуренской ГЕС.

Проте в Мінприроди РФ "Комерсанту" повідомили, що Монголія не провела оцінку впливу будівництва ГЕС на навколишнє середовище. "За договором про транскордонне співробітництво, партнери повинні погоджувати з нами будівництво об'єкта. Ті документи, які були надані (техзавдання регіональної екологічної оцінки, оцінка екологічного і соціального впливу), викликають безліч питань. Ми хочемо залучити до обговорення міжнародне співтовариство, зокрема Світовий банк і ЮНЕСКО ", - заявили в міністерстві.

Улан-Батор з 2011 року розглядає проект Шуренской ГЕС. Тоді через розвиток гірничодобувного сектора Монголія прогнозувала енергодефіцит. Тепер також розглядається можливість будівництва каскаду ГЕС на притоках Селенги Егійн-Голі і Орхон.