Статьи

Інжиніринговий центр "Центр комп'ютерного інжинірингу" (CompMechLab®) СПбПУ Петра Великого відвідала делегація ВАТ "Газпром нафта" на чолі з керівником Дирекції зі закупівель та капітального будівництва А.Е. Караєва

30 липня 2015 року представники однієї з найбільших російських нафтових компаній - ВАТ "Газпром нафта" - відвідали з робочим візитом Інжиніринговий центр "Центр комп'ютерного інжинірингу" (ІЦ "ЦКМ", CompMechLab®) СПбПУ Петра Великого.

У зустрічі в інжинірингові центрі з боку ВАТ "Газпром нафта" взяли участь:

  • Караєв Абдулла Ельдаровіч - керівник Дирекції зі закупівель та капітального будівництва;
  • Архипов Сергій Олегович - начальник Департаменту технологічних партнерств та імпортозаміщення;
  • Рогачов Сергій Олександрович - начальник Управління технологічних партнерств та імпортозаміщення технологій;
  • Конишев Віталій Володимирович - начальник Відділу імпорту та хімічної продукції.

Мета зустрічі - проведення переговорів про організацію ефективної взаємодії щодо застосування передових технологій реверсивного інжинірингу (зворотного інжинірингу) в інтересах компанії ВАТ "Газпром нафта" за рішенням задач імпортозаміщення і імпортоопереженія.

Мета зустрічі - проведення переговорів про організацію ефективної взаємодії щодо застосування передових технологій реверсивного інжинірингу (зворотного інжинірингу) в інтересах компанії ВАТ Газпром нафта за рішенням    задач імпортозаміщення і імпортоопереженія

На фото (зліва направо):

  • представники ВАТ "Газпром нафта" - начальник Відділу імпорту та хімічної продукції В.В. Конишев, начальник Управління технологічних партнерств та імпортозаміщення технологій С.А. Рогачов, глава Дирекції зі закупівель та капітального будівництва А.Е. Караєв, начальник Департаменту технологічних партнерств та імпортозаміщення С.О. Архипов;
  • представники інжинірингової центру "Центр комп'ютерного інжинірингу" (CompMechLab®) СПбПУ - заст. директора з розвитку адитивних технологій Є.В. Белослудцев, заст. директора з корпоративних комунікацій Д.А. Карпов, заст. директора з управління проектами І.С. Давидов, керівник інжинірингової центру СПбПУ А.І. Боровков


Раніше фахівці інжинірингових центру "Центр комп'ютерного інжинірингу" Санкт-Петербурзького політехнічного університету Петра Великого взяли участь в пілотному проекті зі зворотного інжинірингу, запропонованому на першому засіданні міжвідомчої робочої групи Міністерства промисловості і торгівлі Росії. Компанія ВАТ "Газпром нафта" визначила деталь для проведення процедури зворотного інжинірингу - шпилька опорно-поворотного пристрою підйомного крана морської ледостойкой стаціонарної платформи "Прирозломного".

Завдання роботи - на основі існуючого зразка або прототипу продукту виконати необхідні етапи зворотного проектування, розробити робочу конструкторську документацію на виробництво і виготовити аналогічну деталь. При цьому було поставлено умову, серйозно обмежує можливості визначення характеристик виробу, - заборона на механічні випробування, що призводять до руйнування деталі.

Морська ледостойких стаціонарна платформа "Прирозломного"
приблизно на 90% складається з імпортних комплектуючих

Морська ледостойких стаціонарна платформа Прирозломного   приблизно на 90% складається з імпортних комплектуючих

Слайд з презентації проф. А.І. Боровкова "Стратегія держави в питаннях імпортозаміщення інноваційної продукції" на семінарі "Створення умов для прискорення залучення в економічний оборот інноваційної продукції з метою забезпечення імпортозаміщення" (Санкт-Петербург, СПбПУ, 26.05.2015)

На засіданні експертної групи "Технології виготовлення ЗІП" Науково-технічної ради з розвитку нафтогазового обладнання при Мінпромторгу Росії від 20 березня 2015 року керівник інжинірингової центру "Центр комп'ютерного інжинірингу" (CompMechLab®) СПбПУ Петра Великого проф. А.І. Боровков представив розроблений Алгоритм реверсивного інжинірингу складних високотехнологічних виробів (на основі досвіду виконання аналогічних робіт на замовлення зарубіжних компаній), що включає:

  1. Лазерне сканування для оцифровки геометрії і побудови просторової геометричної моделі вироби;
  2. Визначення твердості матеріалу за методом Роквелла, хімічного складу матеріалу методом оптико-емісійного аналізу;
  3. Визначення марки матеріалу і вибір вітчизняного аналога (визначення марки проводилося за допомогою унікальної бази даних фізико-механічних властивостей матеріалів Total Materia , Що включає в себе характеристики більш 6 000 000 матеріалів);
  4. Визначення послідовності технологічних операцій;
  5. Випуск робочої конструкторської документації (РКД);
  6. Організація виробництва;
  7. Проведення незалежної експертизи контролю якості виробу і механічних випробувань.

"В результаті проведених заходів нами в найкоротші терміни були отримані відомості, необхідні для виготовлення аналога отриманих деталей. Зокрема, визначено геометричні параметри деталей, необхідні для розробки РКД, і отримані відомості про хімічний склад і фізико-механічні властивості матеріалу деталей, що дозволяють вибрати консервативно вітчизняний аналог матеріалу і визначити режим його термічної обробки. Обрана послідовність технологічних операцій, зроблені рекомендації щодо зниження вартості пр ництва. Нарешті, виконані механічні випробування виготовлених деталей, які підтвердили експлуатаційні характеристики ", - уточнив проф. А.І. Боровков.

Необхідно відзначити, що до участі в пілотному проекті були запрошені Інжинірингові центри на базі провідних технічних університетів Росії та інжинірингові компанії, але тільки Інжиніринговий центр "Центр комп'ютерного інжинірингу" (CompMechLab®) Санкт-Петербурзького політехнічного університету Петра Великого зміг представити конкретні результати роботи у встановлені терміни. Так, готовий виріб, виготовлене інжинірингових центром СПбПУ, було продемонстровано на засіданні експертної групи за напрямом "Технології виготовлення ЗІП" Науково-технічної ради з розвитку нафтогазового обладнання при Мінпромторгу Росії. Інших деталей, виготовлених іншими учасниками проекту, на засіданні експертної групи представлено не було.

Інших деталей, виготовлених іншими учасниками проекту, на засіданні експертної групи представлено не було

На фото: розроблений фахівцями інжинірингової центру "Центр комп'ютерного інжинірингу" (CompMechLab®) Санкт-Петербурзького політехнічного університету Петра Великого аналог деталі для платформи "Прирозломного"

На робочій нараді з представниками компанії ВАТ "Газпром нафта" перший заступник директора ДЦ "ЦКМ" О.І. Клявін підкреслив, що фахівці інжинірингових центру СПбПУ виконують НДДКР в інтересах підприємств з різних галузей промисловості: автомобілебудівної, авіабудівної, нафтохімічної, енергетичної, суднобудівної, ракетно-космічної і т.д.

О.І. Клявін представив гостям інформацію про ряд проектів, виконаних в інтересах високотехнологічних підприємств. Зокрема, він розповів про багаторічний внесок CompMechLab® в діяльність провідних компаній-автовиробників: BMW Group (BMW, MINI, Rolls-Royce), Daimler (Mercedes-Benz Cars, Daimler Trucks), Ferrari, GeneralMotors (Cadillac, Opel / Hummer) , Volkswagen Group (Audi, Bugatti, Porsche) і ін.

Зокрема, він розповів про багаторічний внесок CompMechLab® в діяльність провідних компаній-автовиробників: BMW Group (BMW, MINI, Rolls-Royce), Daimler (Mercedes-Benz Cars, Daimler Trucks), Ferrari, GeneralMotors (Cadillac, Opel / Hummer) , Volkswagen Group (Audi, Bugatti, Porsche) і ін

На фото (зліва направо): керівник інжинірингової центру А.І. Боровков і
перший заст. директора ДЦ "ЦКМ" О.І. Клявін

Представників ВАТ "Газпром нафта" особливо зацікавили всі етапи процесу математичного та комп'ютерного моделювання, а також CAD / CAE / CAO / HPC-технології, використовувані фахівцями CompMechLab® для виконання НДДКР за замовленнями високотехнологічних компаній. Завдяки співпраці зі світовими технологічними лідерами, в розпорядженні інжинірингових центру є унікальний арсенал мультидисциплінарних технологій комп'ютерного / суперкомп'ютерного інжинірингу, включаючи технології оптимізації.

Керівник дирекції із закупівель і капітального будівництва ВАТ "Газпром нафта" А.Е. Караєв оцінив значний досвід роботи інжинірингові центру з провідними зарубіжними і вітчизняними промисловими, енергетичними і транспортними компаніями.

"Ваш унікальний міжнародний досвід в найкращому сенсі дисциплінує нас і підвищує внутрішній рівень нашої відповідальності" - сказав А.Е. Караєв.

Члени делегації ВАТ "Газпром нафти" запросили співробітників CompMechLab® брати участь в V Міжнародній конференції "Модернізація виробництв для переробки нафти і газу" (нефтегазопереработка-2015), зазначивши, що провідні нафтові та машинобудівні компанії, які будуть там присутні, зможуть по достоїнству оцінити можливості центру комп'ютерного інжинірингу СПбПУ.

Представники ВАТ "Газпром нафта" висловили крайню зацікавленість у співпраці з Центром комп'ютерного інжинірингу СПбПУ, особливо в зв'язку з новою політикою компанії, спрямованої на пошук альтернатив закордонних технологій і імпортним комплектуючих.

"Інжиніринговий центр СПбПУ і його унікальний досвід можуть стати фундаментальною основою для довгострокового стратегічного співробітництва і розвитку", - підкреслив керівник дирекції із закупівель і капітального будівництва ВАТ "Газпром нафта" А.Е. Караєв.

Довідка

ВАТ "Газпром нафта" - вертикально-інтегрована нафтова компанія, основні види діяльності - розвідка і розробка родовищ нафти і газу, нафтопереробка, а також виробництво і збут нафтопродуктів.

В структуру ВАТ "Газпром нафта" входять понад 70 нафтовидобувних, нафтопереробних і збутових підприємств в Росії, країнах ближнього і далекого зарубіжжя. Компанія переробляє близько 80% видобутої нафти, демонструючи одне з кращих в російській галузі співвідношень видобутку і переробки. За обсягом переробки нафти ВАТ "Газпром нафта" входить в трійку найбільших компаній в Росії, за обсягом видобутку посідає четверте місце.

Крім того, ВАТ "Газпром нафта" реалізує проекти в області видобутку за межами РФ - в Іраку, Венесуелі та інших країнах.

Продукція ВАТ "Газпром нафта" експортується в більш ніж 50 країн світу і реалізується на всій території Російської Федерації і за кордоном через розгалужену мережу власних збутових підприємств. В даний час мережа АЗС компанії налічує майже 1750 станцій в Росії, країнах СНД і Європи.