1. Поняття бюджетної установи, бюджету, бюджетної системи
2. Розпорядники бюджетних коштів та їх функції. Одержувачі бюджетних коштів
3. Бюджетні асигнування, призначення, зобов'язання. поняття кошторису
4. Фінансовий контроль за виконанням бюджету
5. Обмеження для бюджетних установ при виконанні бюджету
6. Загальні умови ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах
7. Нормативна база

Школа бухгалтера № 3 (17.2.2003)
Бухгалтерський облік

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Цією публікацією ми починаємо тему статей про обліку в бюджетних установах. У даній статті будуть висвітлені загальні поняття бюджету, бюджетної системи, кошторису та визначення бюджетних установ, нормативні документи, якими регулюється діяльність бюджетних установ та порядок ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Поняття бюджетної установи, бюджету, бюджетної системи

Основним нормативним документом, який регулює діяльність бюджетних установ, є Бюджетний Кодекс України. Він визначає засади бюджетної системи України, її структуру, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Згідно п. 6 ст. 2 Бюджетного Кодексу бюджетна установа - це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету або місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Отже, виходячи з вищевказаного, до бюджетних установ належать:

• Верховна Рада;
• Адміністрація Президента;
• міністерства і відомства;
• місцеві державні адміністрації;
• органи місцевого самоврядування (районні, районні в містах, міські, селищні, сільські ради).
• державні підприємства, установи та організації, які фінансуються виключно з бюджетів усіх рівнів;

Для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду бюджетні установи використовують план формування і використання фінансових ресурсів, який називається бюджетом (п. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу).

Бюджети поділяються на державний бюджет і місцеві бюджети. Їх сукупність, яка побудована з урахуванням економічних відносин та регулюється нормами права, складає бюджетну систему України.

Що таке державний бюджет зрозуміло всім. Здійснювати його виконання протягом бюджетного періоду надані повноваження органам державної влади. Ці повноваження закріплені Законом України "Про Державний бюджет України".

До місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. У свою чергу до бюджетів місцевого самоврядування належать бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Відповідно до цього визначення бюджетні установи можуть фінансуватися з державного бюджету і з місцевих бюджетів, так як вони є учасниками бюджетного процесу і наділені відповідними правами та обов'язками або бюджетними повноваженнями.

Для контролю за виділеними бюджетними коштами та результатами їх використання Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 538-р схвалив Концепцію застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі. Відповідно до даного розпорядження, починаючи з 2003 року, затверджений паспорт для кожної бюджетної програми, виконання якої покладається на одне або кілька бюджетних установ.

Ст. 6 Концепції:

Паспорт бюджетної програми - це документ, що визначає суму коштів, необхідних для виконання бюджетної програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми, на підставі якого здійснюється контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз виконання бюджетної програми.

Розпорядники бюджетних коштів та їх функції. Одержувачі бюджетних коштів

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Розглянемо, хто є розпорядниками бюджетних коштів і які функції вони виконують в бюджетному процесі.

Головні розпорядники бюджетних коштів (далі - головні розпорядники) - це бюджетні установи в особі їх керівників, які визначаються відповідно до частини першої ст. 22 Бюджетного кодексу та затверджуються законом про державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Наприклад, міністр Міністерства освіти, міністр Міністерства культури, міністр Міністерства охорони здоров'я і т.п. є головними розпорядниками бюджетних коштів передбачених законом про Державний бюджет.

Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня (далі - розпорядник) - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього. До розпорядників належать обласні управління освіти, культури, охорони здоров'я і т.п.

Розпорядники, до сфери управління яких належать інші розпорядники нижчого рівня, в процесі складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів застосовують до них положення порядку, визначені для головних розпорядників. Тобто, якщо обласним держадміністраціям, управлінням освіти, культури, охорони здоров'я, підпорядковуються районні держадміністрації, відділи освіти, культури, районні лікарні то в такому випадку облуправління визнаються, як головні розпорядники коштів для відповідних районних структур. Якщо ж міська рада координує діяльність та здійснює фінансування міських будинків культури, дошкільних установ, то він теж є головним розпорядником для даних установ.

Бюджетні асигнування, призначення, зобов'язання. поняття кошторису

Повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету визначається як бюджетне асигнування. У свою чергу будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Бюджетне призначення - це повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. Тобто бюджетне призначення має бути виражене у грошовій формі на відповідний бюджетний період, як правило, на один календарний рік і відповідно затверджене чинним законодавством (Бюджетним кодексом, законом про Держбюджет або рішенням про місцевий бюджет). Всі бюджетні призначення втрачають силу після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення. Якщо ж платежі будуть здійснюватися в періоді, що настає після закінчення поточного бюджетного періоду, то установа повинна мати на це відповідні повноваження. Ці повноваження згідно п. 32 ст.2 Бюджетного кодексу визнаються як повноваження на майбутні бюджетні зобов'язання.

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів отримують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи.

Більш детально про кошторис, порядок його складання, розгляду, затвердження та виконання ми розглянемо в наступних публікаціях.

Фінансовий контроль за виконанням бюджету

Є два види фінансового контролю:

внутрішній;

зовнішній.

Внутрішній фінансовий контроль здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу. За організацію ефективної системи внутрішнього контролю відповідальність несе керівник установи (розпорядник бюджетних коштів) як у своїх закладах, так і в підвідомчих бюджетних установах.

Внутрішній фінансовий контроль повинен забезпечувати:

• постійну оцінку фінансової діяльності установи;
• перевірку результатів від здійснення діяльності, чи відповідають вони тим завданням і планам, які передбачені паспортом бюджетної установи;
• інформування безпосереднього керівника бюджетної установи про результати перевірки (оцінки, розслідування, вивчення чи ревізії), проведеної підрозділом внутрішнього фінансового контролю.

Зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюється Рахунковою палатою - в частині контролю за використанням коштів Держбюджету України, Головним контрольно-ревізійним Управлінням України - відповідно до його повноважень, визначених законом. Дані вимоги визначені статтею 26 Бюджетного кодексу.

Обмеження для бюджетних установ при виконанні бюджету

Є деякі обмеження і правила, яких слід дотримуватися при виконанні бюджетного процесу. Ці обмеження і правила для бюджетних установ на всіх стадіях бюджетного процесу передбачені Бюджетним кодексом і Законом "Про Державний бюджет України".

Перше обмеження. Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення в будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Обмеження друге. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Статтею 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" передбачено, що, зобов'язання, взяті розпорядниками коштів Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань, які не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є бюджетним правопорушенням.

Загальні умови ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах

Казначейське обслуговування Державного та місцевих бюджетів

Для всіх бюджетних установ застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету (п. 1 ст. 48 Бюджетного Кодексу). Вона передбачає здійснення Державним казначейством України:

• операцій з коштами державного бюджету;
• розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;
• здійснення контролю за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;
• бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Згідно статті 78 Бюджетного Кодексу, казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства.

Загальні умови ведення бухгалтерського обліку державного бюджету та місцевих бюджетів, бюджетних установ

Для всіх бюджетних установ Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України визначаються єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань держави (ст. 56 Бюджетного кодексу).

Порядок ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах здійснюється відповідно до нормативних документів, які затверджені Державним казначейством і Міністерством фінансів України: Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування рахунків бухгалтерського обліку № 114, Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання № 68, інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ № 61, "Інструкції з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що перебувають на державному бюджеті СРСР" № 61, яка не застосовується в Україні в частині меморіальних ордерів.

Більш детально про порядок застосування рахунків бухгалтерського обліку, План рахунків, первинний, аналітичний та синтетичний облік, облік доходів і витрат бюджетних установ, особливості бухгалтерського обліку деяких господарських операцій та особливості оподаткування ми розглянемо в наступних публікаціях.

Далі буде

Віктор Копил, Олексій Сліпачук, головний спеціаліст "ДК"

Нормативна база

1. Бюджетний Кодекс - Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-III.

2. Розпорядження КМУ № 538-р - Розпорядження КМУ від 14 вересня 2002 N 538-р. "Про Концепцію застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі".

3. Постанова КМУ № 228 - Постанова КМУ від 28.02.02 р № 228 "Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ".

4. Закон України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" - Закон України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" від 26.12.02 № 380-ІV.

5. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок застосування рахунків бухгалтерського обліку № 114 - Наказ Головного управління Державного казначейства України від 10 грудня 1999 № 114 "План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок застосування рахунків бухгалтерського обліку".

6. Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання № 68 - Наказ Державного казначейства України від 27 липня 2000 року № 68 "Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання".

7. Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ № 61 - Наказ Державного казначейства України від 10 липня 2000 року № 61 "Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ".

8. Інструкції з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що перебувають на державному бюджеті СРСР №61 - Наказ Мінфіну СРСР від 10.03.87 р № 61 "Інструкції з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що перебувають на державному бюджеті СРСР".

9. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 № 334/94-ВР.

10. Постанова КМУ № 419 - Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності".

Головне про прибутковий податок з громадян
Податковий облік
У попередніх випусках "Школи бухгалтера" (ДК № 44/2002, № 48/2002, № 5/2003) ми детально розглянули об'єкт оподаткування і досить складну систему пільг щодо стягування даного податку з окремих категорій громадян. У продовження теми ...

Відпускні в бухгалтерському обліку
№ 24 (16.6.2008) :: Бухгалтерський облік
Тема відображення в обліку операцій з надання відпустки працівникам особливо актуальна у літній період. Тому, як правильно відправити працівника у відпустку, присвячена ця стаття. ...

Поступка вимоги - цесія і факторинг
№ 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік
У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов'язань на третю особу відображаються в б ...