Концепція антикризового управління

В умовах глобалізації економіка країни зараз перебуває в кризовому стані, що характеризується спадом виробництва, недосконалістю законодавчої бази. Це стало наслідками економічної і політичної нестабільності, яка є складовою світової економічної кризи. Для підтримки національної економіки та зменшення негативного впливу кризових явищ потрібно вимагає вдосконалити систему управління, ефективно використовувати заходи антикризового менеджменту на всіх рівнях управління.

У вітчизняних вчених є багато підходів до трактування одного і того ж поняття, що негативно впливає на розробку єдиних обґрунтованих заходів антикризового управління підприємством

Одні вчені стверджують, що антикризове управління - це дії, що вживаються менеджери для ліквідації банкрутства, інші, що це заходи по ліквідації заборгованості підприємств, треті, що це управління підприємством, яке знаходиться в кризовому стані за фінансово-економічну кризу в світі, а четверті зводять до заходів управління підприємства в кризовому стані, викликаний нераціональними діями менеджерів.

Л.С. Ситник розглядає антикризове управління як «здатність до розробки оптимальних шляхів виходу з кризової ситуації, визначення пріоритетних цінностей підприємства в умовах кризи, координації діяльності підприємства і його працівників щодо запобігання кризи, досягнення ефективності їх праці в екстремальних умовах».

На думку І.П. Булєєва і Н.Ю. Брюховецької "антикризове управління на підприємстві - мікроекономічна категорія, що відображає виробничі відносини, що складаються на рівні підприємства при його оздоровленні чи ліквідації".

Е.М. Короткова стверджує, завжди підприємство повинно мати певну антикризову стратегію, навіть якщо воно не знаходиться в стані кризи, коли підприємство реально буде в кризовому стані, то потрібно лише втілити раніше заплановані заходи, а не втрачати час на розробку антикризових заходів тільки після настання кризи. Це сприяє легкому і швидкому виходу підприємства з кризи.

На її думку сутність антикризового менеджменту полягає:

1) кризи можна передбачати, очікувати і викликати;
2) кризи в певній мірі можна прискорювати, випереджати, відсувати;
3) до криз можна і необхідно готуватися;
4) кризи можна пом'якшувати;
5) управління в умовах кризи вимагає особливих підходів, спеціальних знань, досвіду і мистецтва;
6) кризові процеси можуть бути до певної межі керованими;
7) управління процесами виходу з кризи здатне прискорювати ці процеси і мінімізувати їхні наслідки.
Ми згодні з думкою О.М. Коротковой, що будь-яке управління має бути антикризовим, тому, що простіше запобігти кризі або вийти з кризового стану на ранньому етапі.

Саме тому, важливо вводити на підприємствах антикризові програми, для того, щоб своєчасно запобігти банкрутству, адже банкрутство є останній етапом фінансової кризи, яка виникла за певними внутрішніх або зовнішніх причин.

Виходячи з аналізу досліджень на сьогоднішній день найпопулярнішою і найбільш ефективною концепцією є концепція активного антикризового управління

Ця концепція заснована на тому, що за допомогою активних антикризових заходів потрібно відновити докризовий стан і запобігти банкрутству. Основними інструментами такої концепції є: реорганізація, санація і ліквідація. Всі три інструменти спрямовані на поліпшення ефективності підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва, відновлення ліквідності та платоспроможності.

Отже, незважаючи на розбіжності в трактуванні поняття, на нашу думку, "антикризове управління" слід розглядати як комплекс заходів спрямованих на випередження або пом'якшення наслідків кризи, забезпечення функціонування підприємства в кризовий період, а також виходу з кризи з мінімальними втратами. Антикризовий менеджмент є важливим компонентом стратегії фінансово-економічної безпеки підприємства.

Антикризове управління має певні базові положення, але в залежності від області застосування має певні специфічні властивості, які слід враховувати для ефективного застосування антикризових заходів.

У майбутньому слід дослідити і вивчити методи, інструменти і стратегії антикризового управління, пропонують зарубіжні вчені та застосовувати їх з урахуванням особливостей, властивих економіці країни.