Статьи

Дебет-Кредит № 46 :: Використання і списання бланків суворої звітності

Дебет-Кредит № 46 (12.11.2007)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Майже всім підприємствам доводиться працювати з бланками суворої звітності. Як правило, їх облік відносять до розряду нескладних питань бухгалтерського обліку та часто доручають новачкам. Однак і в таких питаннях є безліч нюансів - наприклад, як часто необхідно списувати бланки суворої звітності, як відображати їх списання в обліку, яку відповідальність несе працівник, який зіпсував бланк, і т. Д. Поговоримо про це докладніше.

Які бланки належать до бланків суворої звітності

Перелік бланків документів суворої звітності міститься у цій Класифікації бланків цінних паперів і документів суворого обліку, що виготовляються за ліцензією Мінфіну, наведеною в додатку до постанови КМУ від 19.04.93 р №283.

Серед бланків суворої звітності, з якими доводиться стикатися бухгалтеру, виділимо:

1) документи, що засвідчують особу, подію, право, освіту, трудовий стаж тощо. П. (Наприклад паспорт, трудова книжка і вкладиш до неї, листки тимчасової непрацездатності та ін.);

2) проїзні документи;

3) знаки поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками);

4) документи, що обслуговують грошовий обіг, до яких відносяться чекові, ощадні, депозитні книжки; грошові, майнові, розрахункові чеки; сертифікати якості, поліси страхування; ліцензії та ін.

Нагадаємо, що з 1 січня 2008 року відповідно до постанови КМУ від 06.06.2007 р №809 цей список поповнять прибуткові та видаткові касові ордери.

Один з найбільш «популярних» бланків суворої звітності - довіреність на одержання цінностей (форми № М-2 і М-2б, затверджені наказами Мінстату України від 21.06.96 р №192 та від 07.10.96 р №291).

Рух і використання бланків суворої звітності

Рух бланків суворої звітності фіксується в спеціально затверджених формах книг. Так, надходження і видача підзвітній особі бланків суворої звітності заносяться в прибутково-витратну книгу з обліку бланків суворої звітності, типова форма №СЗ-2 якої затверджена наказом Мінстату України від 11.03.96 р №67. Книга повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою і підписом керівника та головного бухгалтера підприємства. Для ведення обліку окремих видів бланків суворої звітності в ній виділяється одна або кілька сторінок.

Якщо при прийомі бланків виявляється їх недостача, комісія заповнює акт перевірки наявності бланків суворої звітності за формою №СЗ-4. У ньому вказуються кількість, серії та номера бланків - як надійшли фактично, так і за даними накладної. Дані акта підписують члени створеної для цього комісії (зазвичай рішення про створення комісії фіксується в наказі про облікову політику або в окремому наказі керівника підприємства).

Аналітичний облік руху бланків ведеться в картках-довідках по виданих і використаних бланках суворої звітності (форма №СЗ-5). Картка відкривається на кожну матеріально підзвітну особу, яка веде облік бланків, на кожен вид бланків окремо. Підставою для внесення записів у картку є первинні документи: прибуткові накладні, акти перевірки наявності бланків, акти списання бланків.

Для обліку руху деяких бланків передбачені спеціальні форми книг.

трудові книжки

Рух бланків трудових книжок і вкладишів до них враховується в окремій книзі обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них (типова форма № п-9, затверджена наказом Мінстату України від 27.10.95 р №277), а рух заповнених трудових книжок відображається у формі № п-10, затвердженої цим же наказом. Нагадаємо, що при виписці трудової книжки або вкладиша до неї або дубліката трудової книжки з працівника стягується сума в розмірі її вартості (п. 6.1 Інструкції №58), яка вказується при заповненні форми №П-10 в стовпці 11.

довіреності

Облік видачі та використання довіреностей на одержання ТМЦ ведеться в спеціальному журналі реєстрації довіреностей (типова форма №М-3, додаток №2 до наказу Мінстату України від 16.05.96 р №99). При видачі довіреності заповнюються всі графи журналу, крім останньої - «Відмітка про використання довіреності». Особа, яка отримала доручення, розписується в журналі.

Якщо термін дії довіреності закінчився, а цінності по ній так і не були отримані, таке доручення вважається невикористаною і повинна бути повернута працівнику, який виписує і реєструє довіреності, не пізніше дня, наступного після закінчення терміну її дії, відповідно до п. 10 Інструкції №99. Такі повернуті дорученням погашаються написом «Невикористана» і зберігаються протягом терміну, встановленого для зберігання первинних документів (3 роки).

За фактом використання довіреності або повернення невикористаної в журналі реєстрації робиться відмітка в графі 8: проставляється номер документа про отримання цінностей (накладної, акту і т. Д.) Або дата повернення довіреності. Слід пам'ятати, що особам, які не відзвітували за видані ним довіреності, нова не видається (п. 11 Інструкції №99).

Списання бланків суворої звітності

Використані бланки суворої звітності списуються актом на списання використаних бланків суворої звітності за формою №СЗ-3, затвердженої наказом Мінстату України від 11.03.96 р №67, за винятком тих бланків, для списання яких передбачені окремі форми (довіреності та трудові книжки).

Форма акта для списання зіпсованого бланка суворої звітності нормативними документами не затверджена. Тому якщо бланк зіпсований, для його списання з підзвітної особи необхідно скласти окремий акт списання за формою, затвердженою підприємством. Як зразок для складання такої форми можна використовувати все ту ж форму №СЗ-3 (акт на списання використаних бланків). Повідомити про псування бланка працівник може в пояснювальній записці, яку необхідно буде додати до акта списання. Слід врахувати, що в разі встановлення вини працівника при списанні зіпсованого бланка за рішенням керівника з нього можуть бути стягнуті заподіяні підприємству збитки (див. Підрозділ «Відповідальність за псування і втрату бланків»).

Недостача або надлишки бланків суворої звітності, виявлені під час інвентаризації, відображаються в Інвентаризаційному описі цінностей і бланків документів суворої звітності (форма №инв-16, затверджена наказом Мінстату СРСР від 28.12.89 р №2411).

1 Те, що дана постанова діє і результати інвентаризації оформляються за затвердженою ним формою, підтверджує і лист Держкомстату від 30.01.2003 р №03-04-05 / 18 (надруковано в «ДК» №19 / 2003).

Списуються довіреності актом за формою № М-2а (додаток №3 до наказу Мінстату України від 16.05.96 р №99). В акті зазначаються серії, номера і кількість списаних довіреностей, при цьому окремо виділяються використані довіреності (за якими отримані цінності) і невикористані.

Зіпсовані бланки трудових книжок списуються актом на списання бланків трудових книжок і вкладишів до них (типова форма №П-11, затверджена наказом Мінстату України від 27.10.95 р №277).

Періодичність списання бланків суворої звітності законодавством не встановлена, за винятком бланків довіреностей, які списуються не рідше одного разу в квартал (п. 14 Інструкції №99), та бланків трудових книжок, які необхідно списувати в кінці кожного місяця (п. 7.2 Інструкції №58 ). Решта бланки можуть списуватися в кінці кожного місяця або кварталу - за рішенням керівництва підприємства. Встановлену періодичність списання бланків суворої звітності слід закріпити в наказі про облікову політику.

В актах про списання всіх бланків суворої звітності зазначаються серія, номер і кількість списаних бланків. Всі акти підписують члени комісії, призначеної наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Податковий і бухгалтерський облік

придбання бланків

При придбанні бланків суворої звітності у підприємства виникають валові витрати на підставі пп. 5.2.1 Закону про прибуток. Одночасно вартість придбаних бланків бере участь в перерахунку вартості запасів згідно з п. 5.9 Закону про прибуток. У бухгалтерському обліку придбання бланків відображається за дебетом рахунка 209 в кореспонденції з відповідними рахунками (372, 631, 371), крім того, вартість бланків відображається на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку». Виняток становлять бланки поштових марок, про облік яких ми поговоримо трохи нижче. Пунктом 5.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р №2, встановлено: облік бланків на позабалансових рахунках ведеться за їх номінальною вартістю, а при її відсутності - за вартістю, яка визначається відповідно до постанови КМУ від 27.08 .96 р №1009. Згадана постанова КМУ вносить зміни до Порядку №116 в частині визначення збитків від псування і недостачі бланків. Ці збитки визначаються виходячи з:

1) номінальної вартості бланка;

2) вартості, встановленої законодавством;

3) вартості придбання (виготовлення) бланка.

Очевидно, що в разі, якщо номінальна вартість бланка відсутня, облік ведеться за вартістю, встановленою законодавством, або за вартістю придбання (виготовлення) бланка.

Нагадаємо, що бланки довіреностей відображаються на позабалансовому рахунку 08 за номінальною вартістю. Останнім часом у зв'язку з втратою чинності наказом Мінфіну від 19.02.98 р №37 ведеться багато суперечок з приводу розміру номінальної вартості бланків довіреностей. Справа в тому, що саме цим наказом в п. 14 Інструкції №99 вносилися зміни, відповідно до яких номінальна вартість бланка довіреності становила 1 гривню 50 копійок за 1 бланк.

Після того як Мінфін наказом від 04.07.2007 р №787 скасував згаданий наказ №37, більшість фахівців зробило висновок про відновлення попередньої редакції п. 14 Інструкції №99, відповідно до якої бланки довіреностей відбивалися на балансі підприємства за номінальною вартістю не менше 0 , 1 мінімального розміру заробітної плати. У пресі почали з'являтися консультації про необхідність обліку бланків за новою номінальною вартістю (зараз 0,1 мінімального розміру заробітної плати становить 46 грн). У той же час інші фахівці висловлювали сумнів у тому, що скасування наказу №37 тягне повернення попередньої редакції пункту 14 Інструкції №99, стверджуючи, що це питання законодавець повинен був домовитися про окремо.

Листом від 22.10.2007 р №31-34000-10-10 / 21625 Мінфін надав роз'яснення, яким поклав край суперечкам, вказавши, що «... визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не скасовує змін, які були внесені цим актом до інших нормативно -правові акти ... ». Таким чином, облік довіреностей продовжуємо вести за номінальною вартістю 1 гривня 50 копійок за 1 бланк. Можливо, хтось захоче посперечатися з цим твердженням, оскільки базується воно виключно на аналогії норм права. Однак позиція Мінфіну очевидна і, треба сказати, тільки на користь підприємствам.

списання бланків

За фактом списання бланків їх вартість списується з позабалансового рахунку 08 і відображається за кредитом рахунка 209 в кореспонденції з рахунками витрат. У податковому обліку при перерахунку запасів згідно з п. 5.9 Закону про прибуток вартість запасів на кінець періоду зменшується на вартість списаних бланків.

Якщо бланки списуються через їх псування або втрати, за фактом їх списання в податковому обліку необхідно відкоригувати суму валових витрат на вартість зіпсованих (загублених) бланків. Пов'язано це з невиконанням основного умови пп. 5.2.1 Закону про прибуток: використання придбаних бланків в господарської діяльності.

Звертаємо увагу, що валові витрати при списанні зіпсованих або загублених запасів, на думку ДПАУ, слід коригувати в Декларації з податку на прибуток шляхом відображення вартості таких запасів в гр. 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К1 / 1 до декларації (див. Лист ДПАУ від 31.03.2006 №6161 / 7 / 15-0317).

Що стосується коригування сум ПДВ, сплачених при придбанні бланків, то тут, як завжди, виникають розбіжності, пов'язані з різним тлумаченням норм, викладених в пп. 7.4.1 Закону про ПДВ. Так, одні фахівці вважають за необхідне при списанні зіпсованих бланків відкоригувати податковий кредит, оскільки не виконано вимогу абзацу другого пп. 7.4.1 Закону про ПДВ: бланки невикористані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, значить, право на податковий кредит підприємство втрачає.

Інші висловлюють думку, що коригування податкового кредиту з ПДВ можлива тільки на підставі п. 4.5 Закону про ПДВ, який не передбачає випадків списання товарів. У свою чергу, ці фахівці пропонують при списанні зіпсованих бланків керуватися останнім абзацом пп. 7.4.1, відповідно до якого товари, використані в операціях, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, вважаються проданими за звичайними цінами, але не нижче цін придбання, що тягне за собою нарахування податкових зобов'язань. Однак ця думка також можна оскаржити, оскільки в останньому абзаці пп. 7.4.1 йдеться про операції, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 Закону про ПДВ або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, т. Е. Мається на увазі конкретний перелік операцій, під який списання товарів не підпадає.

Зараз на практиці дотримуються обох точок зору, проте автору більш логічною видається перша з них.

Слід визнати, що вартість зіпсованих або загублених бланків в більшості випадків настільки несуттєва, що бухгалтер часто не надає значення необхідності коригувати суми ВВ та ПК. І дарма, адже сума штрафу, який загрожує підприємству у разі донарахування суми податкового зобов'язання контролюючим органом, відповідно до пп. 17.1.3 Закону №2181 складе від десяти до п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (т. Е. Як мінімум 170 гривень). Крім того, за порушення порядку ведення податкового обліку бухгалтеру загрожує адмінштраф у розмірі від 5 до 10 н.м.д.г. (Від 85 до 170 гривень) відповідно до ст. 163-1 КпАП.

Облік поштових марок

Окремо слід сказати про облік таких бланків суворої звітності, як поштові маркі.1 Відповідно до Інструкції №2912 облік поштових марок ведеться на рахунку 33 «Інші грошові кошти». Надходження марок відображається за дебетом субрахунка 331 «Грошові документи в національній валюті», а вибуття - по кредиту цього рахунку в кореспонденції з витратними рахунками.

Крім цього, облік поштових марок, як і всіх інших бланків суворої звітності, ведеться на позабалансовому рахунку 08.

Відповідно, поштові марки не беруть участі в розрахунку приросту-убутку запасів відповідно до п. 5.9 Закону про прибуток. У зв'язку з цим виникає питання, в який момент слід відображати валові витрати за придбаними поштовим маркам. Фактично в момент придбання марок суб'єкт господарської діяльності сплачує послуги поштового зв'язку. А отримання послуг відбувається в момент використання марок, яке підтверджується первинним документом - актом списання використаних бланків суворої звітності.

Дату збільшення валових витрат ми визначаємо на підставі вимог п. 11.2 Закону про прибуток. Якщо з оператором поштового зв'язку не укладено письмовий договір, в якому зазначено, що продавець послуг є платником податку на прибуток, датою виникнення валових витрат відповідно до пп. 11.2.3 Закону про прибуток є дата фактичного отримання послуг.

Відповідальність за псування і втрату бланків

Працівники, які зіпсували або загубили бланк суворої звітності, несуть матеріальну відповідальність за заподіяну підприємству шкоду. Нагадаємо, що розмір збитків від нестачі та псування бланків суворої звітності відповідно до п. 7 Порядку №116, визначається з використанням коефіцієнтів:

1) якщо бланк має номінальну вартість або законодавством встановлена ​​його вартість, для визначення суми збитків зазначена вартість множиться на коефіцієнт 5;

2) якщо номінальна вартість на бланку не зазначена і законодавством не встановлена ​​його вартість, збиток визначається в розмірі вартості придбання (виготовлення) бланка, помноженої на коефіцієнт 50.

Оскільки, як ми вже з'ясували вище, на думку Мінфіну, номінальна вартість довіреностей залишилася колишньою, сума, яку підприємство повинно утримати з винного працівника за зіпсований бланк довіреності, складе 7 гривень 50 копійок (1,50 х 5).

Але чи завжди слід утримувати з працівника суму збитку в разі псування або втрати бланка?

Звернемо Рамус наших чітачів на Наступний. Матеріальна відповідальність ПРАЦІВНИКІВ за заподіяну Підприємству шкоду вінікає на підставі ст. 130 КЗпП. Однако ст. 130 КЗпП містіть застереження: «Працівники несуть матеріальну відповідальність ... внаслідок Порушення покладених на них трудових обов'язків». Звідси випливає важливий висновок: працівник не може бути притягнутий до матеріальної відповідальності, якщо він не порушував свої трудові обов'язки.

Крім того, ст. 130 КЗпП гарантує дотримання прав і інтересів працівників шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду за умови, що така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними дії-ми (бездіяльністю) працівника.

Як бачимо, для того щоб залучити працівника до відповідальності, необхідно встановити факт порушення ним його трудових обов'язків і наявність провини. При цьому потрібно враховувати характер заподіяної шкоди та конкретні обставини його заподіяння, оскільки ст. 130 КЗпП встановлено, що на працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику.

Рішення про притягнення працівника до матеріальної відповідальності приймає керівник підприємства, про що оформляється відповідний наказ. Зі стягнених з працівника сум відшкодовуються збитки, завдані підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України (п. 10 Порядку №116).

Сума, отримана підприємством від працівника в якості компенсації завданих збитків, на нашу думку, не включається до складу валових доходів підприємства. Підстава - пп. 4.2.3 Закону про прибуток, де сказано, що суми, отримані в якості компенсації збитків, не включаються до валових доходів за умови, що вони не були віднесені до складу валових витрат. При списанні бланків ми виключаємо їх вартість з валових витрат, отже, можемо сміливо керуватися цією нормою.

Приклад Підприємство придбало блок бланків (50 штук) за ціною 27,0 коп. за бланк, крім того ПДВ - 5,4 коп. З цього блоку 20 бланків довіреностей були використані, 1 бланк загублений і 4 бланка зіпсовані. За фактом втрати бланка встановлено винну особу. За рішенням керівника з працівника, утерявшего бланк, стягується сума заподіяного збитку.

Номінальна вартість бланка довіреності - 1,50 грн.

За завдані підприємству збитки з працівника утримується сума в розмірі:

1,50 х 5 = 7,50 грн.

З цієї суми на відшкодування збитків, завданих підприємству, направляється:

0,270 + 0,054 = 0,32 грн.

Сума, що залишилася в розмірі 7,18 грн перераховується до бюджету.

Розглянемо, як ці операції відображаються в обліку (див. Таблицю; підприємство використовує 9-й клас рахунків для обліку витрат).

Таблиця

Відображення в обліку придбання і списання бланків суворої звітності№ п / пЗміст операціїБухгалтерський облікСумаПодатковий облікД-тК-тВДВВ

1. Придбано довіреності 209 631 13,50 - 13,50 2. Відображено ПДВ 644 631 2,70 - - 3. Суму ПДВ включено до ПК 641 644 2,70 - - 4. Бланки відображені на позабалансовому рахунку за номінальною вартістю 08 - 75,00 - - 5. Складено акт списання довіреностей: - - - - - - використаних 91 (92 , 949) 209 5,40 - - - зіпсованих і втрачених 947 209 1,35 - -1,35 6. Відкориговано податковий кредит з ПДВ (сторно) 641 644 0.27 - - 7. Сума ПДВ віднесена на витрати 947 644 0, 27 - - 8. довіри ності списані з позабалансового рахунку - 08 37,50 - - 9. Відображено заборгованість працівника: - - - - - на суму балансової вартості втраченого бланка 375 716 0,32 - - на суму, що перевищує балансову вартість 375 719 7,18 - - 10 . Відображено заборгованість перед бюджетом 719 642 7,18 - - 11. Працівник погасив заборгованість 301 375 7,50 - - 12. Перераховано до бюджету суму, що перевищує суму заподіяних підприємству збитків 642 311 7,18 - -

1 Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 17.08.2002 р №1155, дано визначення терміна «поштова марка» - це державний знак, виготовлений у встановленому законодавством порядку із зазначенням його номінальної вартості та держави, який є засобом оплати послуг поштового зв'язку , які надаються національним оператором поштового зв'язку.

2 Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р №291.

нормативна база

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.97 р №168 / 97-ВР «Про Податок на додану вартість».

Закон №2181 - Закон України від 21.12.2000 р №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Порядок №116 - Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р №116.

Інструкція №58 - Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р №58.

Інструкція №99 - Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.96 р №99.

Олена ЛЄСНІКОВА

банкрутство   Суть справи :: Бухгалтерський облік   У «ДК» №37 / 2007 ми розглянули ліквідацію підприємства за рішенням засновників банкрутство
Суть справи :: Бухгалтерський облік
У «ДК» №37 / 2007 ми розглянули ліквідацію підприємства за рішенням засновників. Ще однією підставою ліквідації є банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги ...

Питання обліку запасів   № 20 (18 Питання обліку запасів
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
З качана 2015 року сума податку на прибуток візначається на підставі Даних
бухгалтерського обліку. У зв'язку з ЦІМ податківці получил право перевіряті
правільність ведення бухобліку, правільність и повнотіла визначення доходів,
витрат и фінансовог ...

Продаж автомобіля фізособі   № 20 (18 Продаж автомобіля фізособі
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Звичайна господарська операція: юрособа продає легковий автомобіль -
Основний засіб - фізособі. Альо в зв'язку з нею у бухгалтерів вінікає
безліч вопросам, особливо в Світлі Постійно мінлівого законодавства.
ВІДПОВІДІ на много з таких в ...

Але чи завжди слід утримувати з працівника суму збитку в разі псування або втрати бланка?