Статьи

Основа успіху будь-якої спеціальної служби - рівень її комерційних успіхів або знову про Головне управління розвідки МО України (за матеріалами відкритій пресі)

23 серпня ц 23 серпня ц.р. Президент України вручив чергове військове звання генерал-лейтенант чергового начальнику Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ) ГМИЗА Сергію Олександровичу, а також ще ряд генеральських звань в ГУР МОУ. При цьому, 7 вересня ц.р. військова розвідка України святкує свій ювілей. Чи є чим пишатися українським військовим розвідникам? Після тривалої серій призначень на цей політичний пост зовсім сторонніх від розвідки людей, вперше начальником ГУР МОУ був призначений випускник московської військово-дипломатичної академії (ВДА). І хоча майбутній генерал-лейтенант української армії Гмиза С.А. закінчив факультет оперативної розвідки ВДА, за роки незалежності країни він зробив прекрасну кар'єру, правда назвати її професійної як то язик не повертається.

З приходом до влади випускника ВДА очікувалося, що Сергій Олександрович зі структури з дуже низьким ККД зробить сучасний прообраз військової розвідки майбутнього і всі символи розвідки, а саме: професіоналізм, патріотизм і порядність оспівані його попередником Палієм В.М. перед будівлею ГУР МОУ, матимуть місце. Однак за час керівництва ГУР МОУ ГМИЗА С.А. довірена йому структура продовжує працювати без видимого прогресу, тобто в в холосту. Всі традиції організації бізнесу в держструктурі ГМИЗА С.А. були збережені, а як військовий керівник високого рангу Сергій Олександрович показав себе повним слабаком. корупція і депрофесіоналізація військової української розвідки протягом останнього року, на превеликий жаль, мала місце.

Одним з факторів подальшого розвалу військової розвідки є те, що Гмиза не зміг розставити на ключові пости малі залишки професійно підготовлених офіцерів і генералів військової розвідки. Колишній однокурсник начальника, а нині директор 1 Департаменту Мельников М.Г., активно працює на СВР і СБУ, при цьому, останнім десятиліття Мельников немав ніякого відношення до військової розвідки. Крім цього, на ключові пости в ГУР МОУ призначені випускники прискорених курсів розвідки або іншими словами заочники вже української військово-дипломатичної академії, де і так дефіцит високопрофесійних викладачів зі спеціальних дисциплін.

Відкати за закупівлю техніки або інших послуг, квартири і ділянки землі, формування величезного корпусу «розвідників на своїй території» і отримання прибутку від цих горе-диверсантів, створення самого початку не працюючої структури, іншими словами, створення українського велосипеда військової розвідки, намагання отримати гроші за якесь химерне «військово-технічне співробітництво», імітація діяльності стратегічної розвідки і багато іншого характерно і для періоду правління Гмизи С.А. Практично, військова розвідка України перетворена в закрите акціонерне товариство зі своїми тарифами із заробляння грошей для її керівників і посадових осіб, які мають пряме відношення до фінансових потоків.

Нова українська військово-дипломатична академія продовжує штопати як стаціонарно так і заочно нікому не потрібних майбутніх шпигунів, тому що ці горе-шпигуни починають розуміти всю слабкість і не серйозність цієї структури і звільняються з неї пачками. А засвічені «горе-розвідники» типу Тарана Андрія Васильовича і йому подібних продовжують відпочивати у відпустках десь в США або інших точках світу. Так чому ж може пишається українська військова розвідка за 20 років незалежності держави: - чи створена структура, яка може якісно і, головне, професійно виконувати свої завдання на стратегічному, оперативному і тактичних рівнях, і найголовніше, давати об'єктивну і важливу інформацію вищому керівництву країни - однозначну відповідь НІ; - створена чи структура, в якій формуються високопрофесійні кадри, особливо з позиції того, що і в військово-дипломатичної академії немає висококласних фахівців зі спеціальних предметів навчання і, практично в ГУР МОУ немає такої структури - відповідь НІ; - чи можна без блату, виключно на професійній основі зробити кар'єру в ГУР МОУ - відповідь НІ; - чи присутній величезна система корупції в ГУР МОУ - відповідь ТАК.

Непрофесіоналізм і корупція від керівництва Смешка Ігоря Петровича, оспівані його вихованцем Галакою Олександром Івановичем, підтриманий Палієм Віктором Миколайовичем і помножений Цвяхом Віктором Івановичем (за розмахом бізнес-проектів Гвоздь переплюнув всіх своїх попередників разом узятих) продовжує мати місце і при нинішньому начальнику ГУР МОУ ГМИЗА З .А. Чи не час Вам на відпочинок Сергій Олександрович, наприклад в Брюссель туристичний, ви адже так добре орієнтуєтеся в шопінг в цьому місті і до зятя все таки ближче.

за матеріалами ord-ua.com

Чи є чим пишатися українським військовим розвідникам?