Адаптація - пристосування організму, індивідуума, колективу до мінливих умов середовища або до своїх внутрішніх змін, що призводить до підвищення ефективності їх існування і функціонування.

Сам процес адаптації персоналу завжди має певні часові інтервали, які і виступають мірою його успішності. Він припускає наявність у людини умінь досить швидко знаходити «своє місце» в соціально-психологічному просторі організації, що дозволяє адекватно і ефективно включитися в спільну організаційну діяльність.

З організаційної точки зору виділяють кілька етапів адаптації.

Перш за все - ознайомлювальний тривалістю приблизно один місяць. За цей період можна продемонструвати свої можливості, вистачить сил тримати себе в руках, але недостатньо часу, щоб здатися.

Другий етап - оціночний тривалістю до року, коли досягається сумісність з колективом.

На третьому етапі відбувається поступова інтеграція в організацію.

Процес адаптації значно полегшується участю в ньому керівника. В його обов'язки входить проведення попередньої роботи з майбутніми колегами, з тим, щоб новачка добре зустріли; призначення опікуна, перевірка стану матеріальних умов праці.

Протягом першого тижня керівнику бажано щодня бачитися з працівником, дізнаватися про успіхи і допомагати усунути проблеми. Це дозволить якомога раніше (ідеально протягом місяця) повністю скласти уявлення про його слабкості і достоїнства, взаємини в колективі, старанності, зовнішньому вигляді.

По спрямованості розрізняють професійну, психофізіологічну і соціально-психологічну адаптацію.

Професійна адаптація полягає в активному освоєнні професії, її тонкощів, специфіки, необхідних навичок, прийомів, способів прийняття рішень для початку у стандартних ситуаціях. Вона починається з того, що після з'ясування досвіду, знань і характеру новачка для нього визначають найбільш прийнятну форму підготовки, наприклад, направляють на курси або прикріплюють наставника.

Складність професійної адаптації залежить від широти і різноманітності діяльності, інтересу до неї, змісту праці, впливу професійного середовища, індивідуально-психологічних властивостей особистості.

Психофізіологічна адаптація до умов праці, режиму роботи і відпочинку особливих труднощів не представляє, протікає досить швидко і у великій мірі залежить від здоров'я людини, його природних реакцій, характеристики самих цих умов. Тим не менше, більшість нещасних випадків відбувається в перші дні роботи саме через її відсутність.

Соціально-психологічна адаптація - це адаптація до колективу і його нормам, до керівництва та колегам, до економічних реалій. Вона може бути пов'язана з чималими труднощами, до яких відносяться обдурені очікування швидкого успіху, обумовлені недооцінкою труднощів, важливості живого людського спілкування, практичного досвіду і переоцінкою значення теоретичних знань та інструкцій.

У період адаптації людина повинна ознайомитись з новою обстановкою, щоб легше увійти в неї, а не проявляти оригінальність, Ініціативу, самостійність, привертаючи до себе надмірну увагу. Новому співробітнику важливо на перших порах спокійно озирнутися, зрозуміти розстановку сил, неформальні зв'язки, психологічний клімат, особисті цілі колег та керівника, не брати участь в конфліктах, знайти наставника, чітко дотримуватися субординації, вибрати правильний тон і форму спілкування з оточуючими, як можна більше питати і уточнювати, виконувати роботу кваліфіковано і своєчасно.