Кардіологи виїхали з Донецька два роки тому. Вдома у них було ціле відділення в Інституті невідкладної та відновної хірургії імені Гусака. У Харкові лікарі зайняли невелику ординаторську.

Кардіохірург Сергій Естрін (він обіймав посаду завідувача відділенням кардіохірургії донецького Інституту) в команді донецьких медиків - за старшого.

«У Харкові ми гостюємо. Могли ж просто приїхати сюди пожити? От уявімо, що це так », - жартома, каже Естрін.

«Справа навіть не в тому, що там стріляють, - пояснює кардіохірург Сергій Антонюк. - Там сама атмосфера. Несвободи і постійної напруги. Мені не хотілося там жити ».

Якийсь час лікарі ще працювали в Донецьку, хоча людей в місті залишалося все менше. Академія наук куди входить інститут, перевела кардіохірургів на роботу в інше місто. Медикам запропонували переїхати до Києва чи Харкова. Деякі колеги вирушили до столиці, 13 кардіохірургів вирішили оселитися в Харкові. Їх тепло прийняв директор Інституту загальної та невідкладної хірургії Валерій Бойко та колектив медзакладу, розповідає Сергій Естрін.

До тих, хто залишається працювати в Донецьку, лікарі ставляться з розумінням.

«Це ми не прив'язані до дому, рідних не довелося вмовляти. Ось взагалі несімейні хлопці, - показує Естрін на усміхненого Антонюка і його мовчазної сусіда Андрія Ковальчука. - А багатьом адже важко кинути будинок. Вони не обов'язково підтримують те, що зараз в Донецьку. Просто не можуть виїхати ».

Кардіолог Андрій Ковальчук виїжджав з Донецька одним з останніх. На роботі потрапив під обстріл і зрозумів, що пора.

Інвазивний кардіолог Олена Чижикова вирішила їхати майже відразу, як в Донецьку почалися бойові дії. Боялася за безпеку маленької дочки і старшого сина - бійця Нацгвардії.

Кинути все було нелегко, визнає Сергій Естрін. Медики самі шукали житло, самі ж займалися оформленням документів.

Від монітора зі знімком серця не відривається інтервенційний кардіолог В'ячеслав Володін. Серцево-судинні захворювання він лікує без хірургічного втручання - з використанням катетерів. Одне з передових напрямків сучасної медицини освоював в тому числі на стажуваннях за кордоном.

Кардіолог Тетяна Кравченко - лауреат державної премії. Детальніше про нагороду не говорить, віджартовується.

«Скромничати, - каже Естрін. - Взагалі жінки-кардіохірурги - велика рідкість. Тому що це дуже важка роботи. Буквально. Всю операцію у важкій захисній костюмі вистояти! »

Медики кажуть, що до всіх пацієнтів ставляться однаково, хіба що по-доброму виділяють «донецьких».

«Ми самі їх чудово розуміємо», - каже Естрін.

Перебуваючи в Харкові, донецькі кардіохірурги домоглися допомоги для земляків. Домовилися з чиновниками Донецької облдержадміністрації, яка зараз знаходиться в Краматорську, про виділення витратних матеріалів потребують медичної допомоги пацієнтам зі сходу України.

Тепер після огляду в Харкові донеччани можуть безкоштовно отримати необхідні для операції витратні матеріали. Для цього потрібно отримати направлення в харківській клініці, самостійно або через рідних звернутися в облздоров в Краматорську, взяти препарати і привезти їх на операцію до Харкова. Нейрохірург і кардіохірургія - одна з найбільш витратних галузей медицини, пояснює Естрін. Наприклад, штучний клапан серця коштує близько 25 тисяч гривень. Домовленість з обласного відділу охорони здоров'я в Краматорську допомагає пацієнтам заощадити великі гроші, пояснює Естрін.

«Для багатьох хворих вартість витратних матеріалів - це непідйомні суми», - каже кардіохірург.

До нового міста медики звикли. Кажуть, тільки зараз оцінили, як багато було места в донецькій клініці. Сидячи в тісному ординаторській, мріють, щоб і в Харкові з'явилося таке ж велике відділення. Про повернення до Донецька, незважаючи на побутові і робочі складності, не думають.

За статистикою Мінсоцполітики, тільки в 2015 році в установах охорони здоров'я Харківської області медичну допомогу отримали 57 905 внутрішньо переміщених осіб. Загальна сума витрат на ці цілі склала близько 80 мільйонів гривень.

Внутрішньо переміщеним особам в Харківській області надають спеціалізовану допомогу з різними патологіями: 423 ВПЛ забезпечуються інсулінами; 475 переселенців - препаратами проти туберкульозу; специфічне лікування надають 266 ВПЛ з ВІЛ / СНІД; 16 ВПЛ отримують замісну ниркову терапію (гемодіаліз, перитонеальний діаліз, імуносупресивної терапії).

«У той же час на законодавчому рівні питання збільшення обсягу медичної субвенції місцевим бюджетам залишився системно не вирішеним, що зумовило неврахування при розрахунку обсягів медичної субвенції Харківській області на 2016 рік понад 207 тисяч осіб, які перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених з тимчасово окупованих територій України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення станом на 01.01.2016 року, та вимушене уменьше ие обсягів медичної субвенції місцевим бюджетам Харківської області », - йдеться в квартральном звіті (Doc.) Про виконання Комплексної програми підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції внутрішньо переміщених осіб, опублікованому на сайті міністерства.

Ще одна проблема - несвоєчасні і неповні централізовані поставки Міністерством охорони здоров'я лікарських средтв і виробів медичного призначення, придбаних за рахунок коштів державного бюджету.

В обладміністрації запевняють: неодноразово зверталися з цими питаннями до центральної влади.