1. Склад цехової собівартості
2. Розподіл витрат на змінні і постійні
3. Як аналізувати цехову собівартість
4. підсумки

Цехова собівартість продукції включає витрати, які підприємство несе безпосередньо в цеху. Про склад цих витрат піде мова в даній статті.

Склад цехової собівартості

Розподіл витрат на змінні і постійні

Як аналізувати цехову собівартість

підсумки

Склад цехової собівартості

Існують різні види собівартості в залежності від способу класифікації. Одним з таких способів класифікації є поділ собівартості в залежності від місця виникнення витрат: на цехову, виробничу і повну.

Цехова собівартість включає витрати, які безпосередньо пов'язані з роботою цеху, тобто витрати, необхідні для виконання технологічного процесу виробництва, і витрати для функціонування і управління цехом. Цехова собівартість становить основну частину виробничої собівартості, яка також містить общезаводские витрати, пов'язані з управлінням підприємства в цілому. Повна ж собівартість додатково до виробничої містить витрати, які необхідно понести з метою продажу готової продукції. У цій статті розглянемо докладно склад цехової собівартості.

Оскільки перелік витрат необхідний для подальшого їх аналізу, то крім класифікації по калькуляційних статтях розділимо їх також на умовно-змінні і умовно-постійні.

Розподіл витрат на змінні і постійні

Облік витрат за статтями необхідний для управлінських цілей і рекомендований п. 8 ПБО 10/99, затвердженого Мінфіном РФ від 06.05.1999 № 33н, він зручний для виявлення слабких сторін у виробничому процесі або в управлінні цехом, дозволяє виявити неефективно використовувані ресурси і знайти шляхи зниження витрат.

Без поділу на змінні та постійні в принципі неможливо правильно оцінити зміна витрат протягом часу, оскільки одним із значних факторів змін у величині витрат є кількість виробленої продукції.

Як ми знаємо, змінні витрати - це ті, значення яких залежить від обсягу виробництва, а ось постійні залишаються незмінними і при збільшенні, і при зменшенні кількості продукції на виході. Також необхідно пам'ятати, що при переході особливих меж за обсягом виробництва постійні витрати теж можуть змінюватися, а змінні ставати постійними, тому дані поняття умовні.

Наприклад, витрати на ремонт обладнання можуть вважатися постійними, але при перевищенні обсягу виробництва певної межі потребує додаткового обладнання, тому і витрати на ремонт виростуть. Або при зниженні обсягів виробництва до певної межі зарплата робітників на відрядній оплаті праці стане постійною, якщо в трудовому договорі прописаний її мінімальний розмір, тобто змінні витрати стануть постійними.

Відзначимо, що склад цехової собівартості змінюється в залежності від специфіки підприємства, а статті витрат визначаються кожним підприємством самостійно. Нижче перерахуємо основні види витрат, що входять до цехову собівартість.

1. Умовно-змінні витрати:

• Сировина і матеріали;
• паливо і енергія на технологічні цілі;
• напівфабрикати;
• зарплата основних робочих на відрядній оплаті праці;
• соц. внески із зарплати основних робітників і ін.

1. Умовно-постійні витрати:

• амортизація обладнання (якщо її розрахунок не залежить від обсягу виробництва);
• витрати на ремонт обладнання;
• електроенергія;
• зарплата і соц. внески общецехового персоналу на окладі (начальник цеху, охоронці, прибиральниці і т.д.);
• витрати на утримання або оренду будівлі цеху;
• витрати на винахідницьку роботу всередині цеху та ін.

Про самому понятті собівартості читайте в статті «Поняття собівартості в бухгалтерському обліку (нюанси)» .

Як аналізувати цехову собівартість

Почнемо з того, навіщо взагалі окремо виділяти цехову собівартість. Поширеною системою обліку витрат є система обліку витрат за центрами відповідальності. При такому обліку підприємство поділяється на центри, по кожному з яких здійснюється планування, облік і контроль. Глава центру відповідальності відповідає за результати його роботи.

Бувають різні центри: витрат, доходів, інвестицій, прибутку. Класифікація залежить від функцій і завдань центру відповідальності. Цех може бути як центром витрат, так і центром прибутку (якщо в відповідальності керівника знаходиться і дохід, що отримується цехом, наприклад при наданні послуг з доставки третім особам транспортним підрозділом).

Незалежно від виду цеху як центру відповідальності, для оцінки його роботи необхідний підрахунок всіх понесених витрат, тобто підрахунок цехової собівартості. Крім того, існує система обліку витрат по місцях виникнення, з назви якої випливає необхідність підрахунку цехової собівартості, якщо цех затверджено місцем виникнення витрат.

Цехова собівартість аналізується в розрізі статей витрат.

• Для виявлення найбільш ресурсномістких статей витрат робиться структурний аналіз шляхом визначення частки кожного виду витрат у загальному обсязі.
• Якщо при проведенні ретроспективного аналізу виявлено різкі скачки в розмірі окремих видів витрат, проводиться факторний аналіз, щоб виявити причину змін.
• Крім того, проводиться порівняння фактичних значень витрат і планових.Прі значних відхиленнях вивчаються причини, проводяться роботи по поліпшенню ефективності роботи і по скороченню витрат.
• Також аналізуються різні показники, наприклад витрати на 1 руб. товарної продукції (в продажних цінах).

Про те, як аналізувати звіт про фінансові результати, читайте в статті «Методи проведення аналізу звіту про фінансові результати» .

підсумки

Цехова собівартість продукції складається з витрат, понесених в цеху, а саме витрат, що беруть участь в технологічному процесі, і загальноцехових, необхідних для функціонування цеху. Аналіз цехової собівартості дозволяє оцінити ефективність роботи цеху, знайти шляхи економії і оптимізації, а також контролювати роботу структурного підрозділу.