Статьи

IT News: «Юлмарт»: війна акціонерів може привести до втрати онлайн-ритейлера

IT News Новини ринку Новини ІТ Наталія Соловйова

| 22.06.2018

Російський онлайн-гіпермаркет «Юлмарт» повинен заплатити російському представництву німецького виробника ПО SAP суму в 86,5 млн руб. Таке рішення виніс Арбітражний суд Москви. Чергова багатомільйонна виплата ускладнить і без того непросте фінансове становище рітейлера, які згубно давнім конфліктом акціонерів і масою судових позовів від банків і постачальників.

Мережа з продажу електроніки «Юлмарт» була створена в 2008 р вихідцями з петербурзької компанії Ultra Electronics. Перший магазин в абсолютно новому для російського ринку форматі - склад-гіпермаркет з терміналами для замовлення комп'ютерної техніки і електроніки з моментальною видачею товару клієнту - був відкритий влітку того ж року в Санкт-Петербурзі.

Через два роки до складу акціонерів увійшли великі бізнесмени: Михайло Васінкевіч, який займався продажем і сервісним обслуговуванням вантажівок, а також Дмитро Костигін і Август Мейер - міноритарні акціонери роздрібної мережі «Стрічка».

У 2011 р «Юлмарт» починає політику активної ринкової експансії. Протягом декількох років відкривається майже 400 пунктів продажів більш ніж в 240 містах Росії. Уже в 2012 р виручка компанії подвоюється, а до 2016 р досягає суми в 51,7 млрд руб.

У 2013 р «Юлмарт» потрапляє на 194-е місце в рейтингу найбільших приватних компаній Росії за версією Forbes, а за три наступні роки піднімається на 135-е. У 2015 р отримує статус третьої за величиною інтернет-компанії Росії, після «Яндекса» і Mail.ru Group з виручкою в 62,7 млрд руб., А в 2017 р займає 7 місце в рейтингу 20 найдорожчих компаній рунета за версією Forbes. Губернатор Санкт-Петербурга Георгій Полтавченко називав «Юлмарт» стратегічним партнером міста.

Однак війна, яку оголосили один одному акціонери, а також численні позови, що пред'являються компанії, привели практично до розвалу дуже успішного і перспективного бізнесу.

Проблеми у онлайн-рітейлера почалися в 2015 р Правда, спочатку їх звично пов'язували з кризою 2014 року і різким падінням курсу рубля. Рік закінчився зовсім не з тими результатами, які очікувало керівництво: до запланованого показника обсяг продажів не дотягнув майже на 25%, а борг перед постачальниками зріс до 6 млрд руб. Погляди основних акціонерів на подальші плани з розвитку бізнесу «Юлмарт» кардинально розійшлися. Д. Костигін і А. Мейер мали намір продовжувати політику агресивного розвитку, а М. Васінкевіч виступив за різку зміну стратегії. На пропозицію Д. Костигіна збільшити капітал компанії на суму $ 30 млн, що дало б можливість розплатитися з постачальниками і банками, М. Васінкевіч заявив про свій намір вийти зі складу акціонерів і зажадав викупу своєї частки. Але сторони не зійшлися в оцінці компанії - якщо М. Васінкевіч зажадав за 35% своїх акцій суму в 100 млн доларів, то Д. Костигін був готовий заплатити йому лише 100 млн рублів.

Рік по тому протистояння акціонерів переросло в відверту активну боротьбу. М. Васінкевіч і Олексій Нікітін подали позов до Міжнародного арбітражу Лондона, вимагаючи від партнерів викупу своїх акцій за фіксованою ціною.

Двічі була провалена процедура виборів генерального директора - також через розбіжності сторін.

Ситуацію посилив той факт, що «Юлмарт» перестав повертати борги по кредиту, який отримав в Ощадбанку РФ в березні того ж року, в розмірі 1 млрд руб. І банку довелося звертатися до суду з вимогою повного повернення грошей. Подало позов і підрозділ Ощадбанку - «Сбербанк факторинг», з яким компанія також заборгувала за контрактами факторингу 1,4 млрд рублів. Правда, воно зажадало погасити борг частково - в сумі 435,3 млн руб.

Однак, за даними з поінформованих джерел, судовий позов Ощадбанку був лише формальним приводом для витребування повної суми кредиту.

В цей час на ринок вже просочилася інформація про те, що «Юлмарт» готують до навмисного банкрутства, щоб позбутися від кредитних зобов'язань - крім Ощадбанку РФ, кредити компанії видавали і багато інші фінансові інститути. Так, тієї ж весни до суду проти «Юлмарт» подав позов Олег Морозов, колишній бізнес-партнер Д. Костигіна, вимагаючи повернення суми в 248 млн руб. Цю суму «Юлмарт» позичив Д. Костигін з власних коштів, а права на витребування боргу переуступив О. Морозову. Суд постановив виплатити борг. Але, оскільки грошей О. Морозов так і не отримав, то через півроку ініціював в суді банкрутство «Юлмарт». Правда, пізніше суд визнав незаконною угоду про переуступку боргу між Костигіна і Морозовим, і справа про банкрутство було припинено.

Судові позови посипалися на компанію як з рогу достатку. У числі кредиторів, яким компанія заборгувала, були банк «Санкт-Петербург», ВТБ, «Кредит Європа банк», «Газпромбанк», «Юникредит банк», «Глобекс», «Райффайзенбанк» та «Уралсиб», який також вимагав довести до банкрутства компанію . Загальна сума боргу компанії перед фінансовими організаціями зросла до 4 млрд рублів - такі відомості повідомив представникам ЗМІ сам Д. Костигін.

На початку 2017. з заявами до суду знову звертаються і Ощадбанк, і «Сбербанк-факторинг». І якщо факторингове підрозділ знову вимагає стягнути з рітейлера заборгованість - тепер її сума становить 735 млн рублів - то сам Сбербанк, крім повернення боргу в 1 млрд руб., Також заявив про намір ініціювати банкрутство відразу трьох структур «Юлмарт» - НАО «Юлмарт», ТОВ «Юлмарт девелопмент» і ТОВ «Юлмарт ПЗК».

За заявою Ощадбанку проти Костигіна порушили і кримінальну справу, підозрюючи його в шахрайстві в сфері кредитування в особливо великому розмірі. Підприємець, якого в жовтні 2017 р помістили під домашній арешт, тут же звинуватив Сбербанк в змові з Васінкевічем, і навіть подав позов про банкрутство останнього.

Вийшовши з-під арешту в лютому 2018 р акціонер неодноразово заявляв ЗМІ про те, що процеси врегулювання конфліктів і з Ощадбанком, і з іншими акціонерами йдуть повним ходом, хоча інші сторони конфліктів його слова спростовують. Акціонери «Юлмарт» продовжують закидати один одного судовими позовами, а сама компанія все також отримує їх і від банків, і від постачальників.

Примітно, що в судовому порядку на погашення заборгованості наполягали відразу два постачальника програмного забезпечення. У листопаді 2017 р розплатитися за двома контрактами на супровід ПЗ зажадала компанія «Кібер системи». Сума позову склала 463 млн руб., І суд його задовольнив.

Другий судовий процес ініціювало російський підрозділ софтверної компанії SAP SE. Сума його позову, який суд також задовольнив в повному обсязі, набагато скромніше - 86,5 млн руб. Відомо, що компанія SAP намір врегулювати позов в досудовому порядку, для чого відправила в «Юлмарт» претензію ще восени 2017 року, але відповіді не отримала. Співпраця SAP і «Юлмарт» почалося в 2015 р з впровадження інтегрованої IT-інфраструктури. Роком пізніше партнери уклали угоду про спільне створення глобальної гібридної торгової інтернет-платформи на базі рішень SAP Hybris.

Конфлікт акціонерів і нескінченні судові тяжби не могли не провалити рейтинги «Юлмарт» і не позначитися негативно на його роботі. За підсумками 2016 року обсяг продажів компанії знизився до 38,8 млрд руб., А місце лідера в списку найбільших інтернет-ритейлерів, за версією Data Insight і Ruwards, вона поступилася Wildberries (з об'ємом продажів в 45,6 млрд руб.). У наступному 2017 р виручка впала ще на 41%, до 29 млрд руб. Весь 2017 року в компанії йшов процес скорочень. За різними даними, звільнили від 1 тис. До 5 тис. Співробітників, торговельні площі скоротили майже в два рази. Операційну діяльність компанія перевела на дочірнє юрособу - ТОВ «Юлмаркет», зареєстроване на ім'я Юрія Кобзіка, колишнього члена ради директорів «Юлмарт».

Ще один позов, рішення за яким виніс Лондонський міжнародний арбітражний суд, ризикує стати для компанії останнім. На головну компанію «Юлмарт» - Ulmart Holding Limited (UHL) - накладено зобов'язання виплатити понад $ 30 млн боргу за кредитом панамської компанії Ledaro.

Правда, в ЗМІ Д. Костигін стверджує, що зможе врегулювати проблему з позивачем, головою ради директорів Петербурзького нафтового терміналу Михайлом Скігіна, з яким знайомий особисто і полягає в хороших відносинах. Однак екcперти вважають, що якщо домовленостей досягти не вдасться, М. Скигін може отримати в своє розпорядження всі російські активи «Юлмарт».

Ключові слова: ритейл , затримання бізнесменів

Журнал: Журнал IT-News [№ 07/2018] , Підписка на журнали

компанія: Ulmart | Юлмарт