18.05.2018

Як член РПЛ в Казань приїхав директор Грінпісу Росії, закликавши борців з МСЗ активніше «працювати знизу»

«Ми не сподіваємося на слухання! Ми пропонуємо роздільний збір і переробку! »- як мантру повторювали противники МСЗ в Казані на зустрічі з членами ради з прав людини при президенті РФ. Екоактивісти скаржилися на тиск, марну Громадську палату РТ і відсутність діалогу з владою РТ. Московські гості поставилися до почутого більш ніж співчутливо, запевнивши, що голова ради Михайло Федотов уже готує ґрунтовну доповідь по цій темі для Володимира Путіна.

Екоактивісти скаржилися на тиск, марну Громадську палату республіки і відсутність діалогу з владою РТ

«НЕ ДОПОМОГЛИ ЗВЕРНЕННЯ, ЛИСТИ, БІЛЬШЕ 70 поодинокі пікети! ТО ЧИ ШІСТЬ, ТО ЧИ ВІСІМ МІТИНГІВ »

Напередодні ввечері після звернення супротивників будівництва сміттєспалювального заводу в раду з прав людини при президенті РФ з Москви в Казань прилетіли відразу три члена РПЛ, щоб на місці вислухати скарги екоактивістів, що зіткнулися з викликами в поліцію, присудженням штрафів і відмовами в проведенні мітингів. Ну і, звичайно ж, обговорити тему поводження з відходами в цілому. Відразу скажемо, що московські візитери, гостинно прийняті в конференц-залі Громадської палати РТ на вулиці Батурина, спочатку були цілком і повністю на боці екоактивістів. Це й не дивно: який приїхав на зустріч як член РПЛ Сергій курчам за сумісництвом ось уже 20 років є виконавчим директором Грінпісу Росії. Разом з ним на зустріч прийшов і активіст цієї організації Олексій Кисельов. Також РПЛ представляла відповідальний секретар правозахисної ради Санкт-Петербурга Наталія Євдокимова (до слова, уродженка Зеленодольська) і заступник голови РПЛ Євген Бобров - керівник підмосковній правозахисної організації «Схід».

Один з активістів руху «Проти сміттєспалювального заводу, за роздільний збір сміття», Антон Голубков, першим взяв слово і змалював картину того, що відбувається. Почав з того, що Громадська палата в РТ «існує остільки-оскільки». На зустрічі з главою ОП в РТ Анатолієм Фоміним активісти просили про допомогу в проведенні круглих столів на тему МСЗ. Але за 2017-2018 роки ОП ні разу не тільки не прийняла участь в обговоренні, але і не виступила організатором.

«Закон республіки про Громадську палату суперечить федеральному закону - всіх учасників палати призначає особисто президент Татарстану і Держрада, що до нуля скорочує в ній участь незалежних діячів», - поскаржився москвичам Голубков. А потім розповів про безуспішні спроби зустрітися з президентом РТ Рустамом Мінніхановим, главою Держради РТ Фарідом Мухаметшиним. Неможливо виявилося потрапити на прийом до міністра будівництва Іреку Файзулліна, домогтися створення робочої комісії при уряді РТ ...

«Дійшло до абсурду: державний службовець заявив, що не буде записувати мене на зустріч з міністром будівництва в години прийому і просто кидає трубку! Не допомогли звернення, листи, більше 70 одиночних пікетів! Чи то шість, чи то вісім мітингів. Я вже збився з рахунку », - продовжував Голубков. Він чомусь попросив у членів РПЛ дозволу розбити на знак протесту під час ЧС в центрі Казані наметове містечко - інші активісти дають на це свою згоду.

«Працюйте знизу, з нами», - сказав Сергій курчам, уточнивши, що глава РПЛ Михайло Федотов уже готує ґрунтовну доповідь по цій темі для президента РФ

«Ми все-таки члени ради, а не орган, який дає дозволу», - трохи оторопів курчати. А Євдокимова, його колега, тут же попросила у представників ОП по РТ закон про суспільну палаті і республіканський закон про мітинги.

За словами актівістккі Віри Керпель, з початку квітня вже сім активістів - в тому числі вона сама - потрапили в поле зору правоохоронних органів. Гульназ Смирнова, Ірина Нікіфорова, Гузель Халілова були оштрафовані на 10 тис. Рублів (по Никифорової Верховний суд потім скасував вирок Вахітовского райсуду і направив справу на новий розгляд). Халілова в ході зустрічі зачитала рішення суду, за яким її визнали винною в тому, що 25 березня в «Салават Купера» вона перевела збори жителів в мітинг, вигукуючи гасла «Це наше місто!», «Ми за чисте місто!», «Проти сміттєспалювального заводу! »і ведучи діалог з жителями. Все це членів РПЛ зацікавило: вони попросили направити їм матеріали згаданих справ, щоб вивчити докладніше. Відносно Альбіни Гайфуллін складено протокол, але справа ще не передана до суду, Керпель викликали в поліцію для дачі пояснень, у Фаріди ГІЛЬМУТДІНОВА розбита машина (активісти підозрюють, що це пов'язано з її протестної діяльністю). У юриста Айрат Матигулліна поліцейські провели обшук машини. Всього у руху близько 60 активістів.

«НАМ ЦЕЙ ОВНС ЯК п'яте колесо у возі!»

Голова антиядерного суспільства Альберт Гарапа розповів, що розмови про МСЗ почалися в 2016 році, але питання громадського обговорення ніхто не ставив. Тут слово взяв член ОП РТ Дмитро Шиллер, який заявив, що інформації про сам проект заводу поки вкрай мало. Тому бесіда ніби як і «яйця виїденого не варта», а багато проблем він і зовсім назвав надуманими.

«А публічні слухання були?» - запитала Євдокимова і отримала відповідь, що проект ще не обговорювали: немає оцінок впливу на навколишнє середовище (ОВНС).

«Секундочку, ми вже маємо досвід проведення таких публічних слухань, - відповів Шиллеру і Євдокимова Гарапа, нагадавши всім, що слухання носять рекомендаційний характер і все висловлювані там пропозиції стосуються поліпшення проекту. - Нам не потрібно поліпшення проекту! Ми в принципі проти будівництва цього заводу, використання цієї технології. Ми не сподіваємося на слухання! Ми пропонуємо роздільний збір і переробку відходів! У нас інший підхід. Нам цей ОВНС як п'яте колесо воза! »

Курчат розповів, що в 2014 році на слуханнях в Санкт-Петербурзі було прийнято рішення про розробку іншої концепції переробки відходів.

«У нас є з ними зв'язок, вони не проводили громадські слухання! Вони їх зірвали! »- підвищивши голос, заявив Гарапа, уточнивши, що формально слухань не було. Євдокимова як учасниця тих подій пояснила, що люди просто не помістилися в приміщення і організатори зрозуміли, скільки людина проти.

«Там було вольове рішення губернатора про відмову, у нас такого не намічається!» - сказав Голубков.

Під тиск, за словами Голубкова, потрапила і Академія наук РТ, на базі якої пройшло одне обговорення теми МСЗ. Тиску піддаються депутати Осиновського сільського поселення, від голосу яких залежить, побудують завод чи ні (їм належить затвердити зміни генплану - прим. Ред.). Противник МСЗ Сергій Гуполо і зовсім заявив, що з апарату президента на адресу Академії наук надійшов лист про заборону проведення таких обговорень.

«Від апарату президента?» - перепитала московська гостя у Гуполо.

«Так-так, він у нас ще президент!» - відповів Гуполо, але Євдокимова ні-ні та називала Рустам Мінніханова губернатором.

Іскандер Гиниятуллин: «Ми намагаємося шукати і знаходити способи і вирішення проблеми освіти, накопичення відходів, результати я направляю в органи держвлади Республіки для обліку, прийняття рішення»

ХОРОШІ НОВИНИ, ОСКАРЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СХЕМИ І заступник голови ВИКОНКОМУ «ЯК ТЕЛЕФОННА БУДКА»

Створена за дорученням мера Казані Ільсур Метшін робоча група поки залишається групою за інтересами, спілкується із заступником глави виконкому Іскандером Гиниятуллин, вважають активісти. Юридичної форми група так і не знайшла, зібралися всі ті, хто хотів. Але, власне, участь усіх бажаючих і було обіцяно на нашумілої зустрічі градоначальника з жителями «Салават Купера».

До робочої групи увійшли присутні на зустрічі активісти, запрошення були направлені в Мінекології, Мінбуд РТ, Росприроднагляд, депутатам Держради РТ і Казгордуми. Всі вони до складу цієї групи увійшли.

«Ми намагаємося шукати і знаходити способи і вирішення проблеми освіти, накопичення відходів, результати я направляю в органи держвлади Республіки для обліку, прийняття рішення», - сказав про роботу групи членам РПЛ Гиниятуллин. Але бажаного відгуку від органів влади група не отримує.

Активісти підкреслили, що на рівні міста питання будівництва МСЗ вирішити неможливо - у виконкому немає повноважень в цій частині. «Хоча б хтось з нами спілкується. Він як телефонна будка, грубо кажучи! »- дав характеристику спілкуванню Голубков.

Юрист Олена Бикташева розповів про те, що нею підготовлено як мінімум п'ять підстав для скасування прийнятої в РТ без публічних слухань схеми поводження з відходами, що включає в себе сміттєспалювальний завод. «Так, можна добиватися її скасування або перегляду, - взяв слово Кисельов. - Суть у тому, що у нас не існує покарання за невиконання пріоритетів держполітики. Вписати можна все що завгодно, а відповідальності немає ні в кого ».

Але проблема для активістів ще і в тому, що Татарстан в числі 13 регіонів бере участь в проекті «Чиста країна», який був затверджений президією ради при президенті Російської Федерації зі стратегічного розвитку і пріоритетних проектів.

Євген Бобров: «Якщо подавати на президента, який створював рада з пріоритетних проектів, то я, як викладач з цивільного процесу, бачу тут купу заперечень»

«Чому ми досі не подали в суд?» - запитала Бикташева у членів РПЛ.

«Тому що підстава для скасування терсхеми в вашому випадку є, а процедура скасування проекту" Чиста країна "складніше, - пояснив Бобров. - Юридично немає органу влади, який його приймав. Якщо подавати на президента, який створював рада з пріоритетних проектів, то я, як викладач з цивільного процесу, бачу тут купу заперечень. Буде відмова в прийнятті. Судячи з усього, це зроблено спеціально ».

Казанські активісти вже було кинулися подавати в суд. А раптом! Але їх порив зупинив курчати. «Працюйте знизу, з нами», - сказав він, уточнивши, що в рамках ради глава РПЛ Михайло Федотов виступав на цю тему перед президентом РФ, на що йому було запропоновано підготувати альтернативні варіанти.

«Є і хороші новини - у інвесторів грошей вже не вистачає! Все може статися », - сказав курчати.

«Може, розікрали?» - промайнуло по зашумевшему залу.

Під кінець тривалої зустрічі члени РПЛ попросили активістів якомога докладніше викласти в письмовому вигляді озвучені факти. Найближчим часом рада проведе в Казані нараду постійної комісії з екологічних прав. Воно стане важливим етапом в підготовці доповіді президенту РФ з детальними пропозиціями по темі становлення в Росії цивілізованої галузі поводження з побутовими відходами, формам участі в ній населення і забезпечення прав громадян.