Рубрики
Новости
НЕЗАВИСИМАЯ АВТОЭКСПЕРТИЗА — Порядок проведения независимой автоэкспертизы


Возмещение ущерба при ДТП по ОСАГО
Как осуществляется оценка ущерба ДТП по ОСАГО? Если вы стали участником ДТП, то имеете законное право требовать компенсацию ущерба от своей страховой компании. Но прежде чем выплатить

Новые правила возмещения ущерба по ОСАГО
Власти одобрили поправки в закон об ОСАГО о приоритете натурального возмещения перед денежной выплатой. Теперь в виде выплаты автовладельцам по умолчанию будет осуществляться ремонт машины, деньги

Как оценить ущерб после ДТП в 2017 году
Инструкция Пройдите экспертизу в страховой компании виновника ДТП или в своей. Для этого обратитесь лично в страховую компанию и предоставьте все документы о ДТП.

Оценка ущерба — 7 шагов по проведению экспертизы ущерба + опыт!
Как правильно провести экспертизу материального ущерба? В чем особенности определения стоимости страхового ущерба по ОСАГО? Как выбрать независимого эксперта для оценки? Всем привет! С вами Денис Кудерин

Независимая оценка после залива квартиры
Независимая оценка после залива квартиры проводится для составления отчета, который является официальным документом, подтверждающий сумму нанесенного вам ущерба. Оценочный отчет защищает ваши права в суде

Оценка ущерба квартиры от залива
Наиболее частой проблемой, связанной с нанесением ущерба квартире, становится вопрос ее залива. Не всем везет с соседями, и порой сталкиваться с заливами приходится регулярно, однако оценка ущерба от залива

Оценка ущерба при ДТП
Подборка наиболее важных документов по запросу Оценка ущерба при ДТП (нормативно-правовые акты, формы, статьи, консультации экспертов и многое другое). Нормативные акты : Оценка ущерба при ДТП Федеральный

Статьи

Золота короста 2000.ua Яке золото шукають в Україні? Історія українського золота, новини і аналітика

  1. Історія нашого золота
  2. дорогоцінний металобрухт
  3. спіймати хвости

І знову почалося: інформпростір зарясніло передруком новини про те, що «американська компанія інвестує 100 млн. Доларів у видобуток золота в Україні». А значить, нас знову чекають скандали: 79-й елемент в нашій країні ніколи не був просто сировиною, і нікому ще не вдавалося добувати його, чи не розорившись і не породивши купу конспірологічних теорій. І знову почалося: інформпростір зарясніло передруком новини про те, що «американська компанія інвестує 100 млн

Кар'єр Бобриковского родовища золота в Луганській обл.

Історія нашого золота

У давній історії територія України ніколи не зв'язувалася з видобутком золота - вважалося, що його тут немає. Лише деякі дуже сміливі і не дуже піклуються про аргументацію дослідники часом беруться стверджувати, що скіфське золото могло бути намито на території нинішнього Донбасу. Однак єдина зафіксована спроба системно добувати золото - це Закарпатті, під Берегово, де знайдені штольні, імовірно датуються XII в. Спроби були не надто продуктивними - закарпатське родовище в Європі залишилося практично невідомим.

Масштабні геологічні дослідження в УРСР показали, що на території республіки є кілька родовищ і рудопроявів золота - переважно на Закарпатті та в центральному регіоні (Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської областях). Зміст металу в рудах було так низько, що серйозними оцінками запасів особливо не займалися - видобуток спочатку виглядала економічно недоцільною.

Єдине родовище, яке вивчалося більш-менш докладно, - Мужіївське. Причому геологів цікавило не так золото, скільки свинець і цинк. Запаси ж дорогоцінного металу оцінювали від 5 до 30 т при вмісті його в руді до 7 г / т (сьогодні прогноз по запасах родовища дещо збільшили - до 50-55 т). До промислової виробленні не приступали - вона в той час не мала сенсу.

Стрімко зростаючі ціни на золото зробили українську видобуток потенційно цікавою лише останнім часом. У 90-ті Україна намагалася провести оцінку запасів металу на потенційних родовищах, але роботи так і не були виконані до кінця - скінчилися гроші. За попередніми даними Держкомгеології, в країні можна нарахувати 236 рудопроявлений золота з сумарними запасами в 3200 т металу. Більш-менш перспективними можна вважати з півдесятка родовищ. Але тільки Мужіївське залишилося єдиним толком розвіданими, до затверджених запасами.

Зараз вже ніхто не згадує, як Леонід Кравчук ще в 1992 р на економічному форумі в Давосі обіцяв: «найближчим часом Україна увійде в світовій клуб золотодобувних країн і стане лідером з видобутку золота в Європі». Але державна компанія «Укрзолото» була створена тільки в 1996 році, коли ціна на золото піднялася до 400 дол. За унцію - небувалий на ті часи кордон. Вона повинна була реалізовувати держпрограму «Золото України», розраховану до 2005 р

Компанія приступила до роботи екзотичним способом. Знаючи любов Леоніда Кучми до центральних регіонах, золото вирішили добувати в Кіровоградській області. Там вдалося збагатити кілька тонн концентрату, з якого в Севастополі (!) Відлили кілограмовий золотий тризуб, який і подарували президенту. Собівартість цього виробу ніхто, звичайно, не рахував. Після цього компанію ліквідували, так і не домовившись, який клан стане її контролювати.

Але в 1999 р заробив Мужіївський рудник - як найперспективніша майданчик. Експлуатувати родовище стало ЗАТ «Поліметали України». Любителі досліджувати за лаштунками вважають, що компанія тоді входила в сферу інтересів Віктора Медведчука і Кирила Куликова. Згідно з іншою версією, контроль над рудником захопила група Василя Джарти, колишнього міністра охорони навколишнього природного середовища. Клан зробив це за допомогою виргинского офшору Cengart Financial Inc., нібито інвестував в 1998-1999 рр. у видобуток понад 4 млн. дол.

Технологія видобутку була примітивною, ефективність - вкрай низькою. За перший рік роботи було видобуто лише 12 кг золота. Пік видобутку припав на 2005 р - 182 кг (хоча передбачалося вийти на показник 1 т металу в рік). Всього за час роботи - до 2006 року - рудник дав 646,4 кг золота, для чого довелося переробити понад 292 тис. Т руди. Скептики, звичайно, стверджують, що частина золота йшла «наліво» - але ніяких фактичних підтверджень цієї версії немає.

По суті плану робіт держкомпанія не мала, і на родовищі металися з крайності в крайність, тасували методики видобутку і переробки. Фактично роботи були експериментальними - правда, і експерименти ці не мали плану і мети. Використовувалося древнє, неефективне устаткування.

Так, у відвали йшло близько 50% золота - добувалася тільки велика фракція. Фактично українське золото було збитковим, і підприємство, що експлуатувало родовище, абсолютно очікувано збанкрутувало.

Крім того, завдяки випадку час роботи рудника довелося в основному на період сильного падіння цін на золото в 1996-2001 рр. Так, в 1999 р, на момент початку видобутку, ціна виявилася найнижчою за останні 20 років - 253 дол. За тройську унцію.

Ще одна маловідома сторінка української золотодобування пов'язана з Бобриковського родовищем в Луганській області. Майданчик з 1997 р належала компанії «Донецький кряж», згодом купленої фірмою Lugansk Gold, в свою чергу належить Korab Resources, зареєстрованої в Австралії, але що належить людині з ім'ям Андрій Карпінський. Руду з родовища (всього її вдалося добути за час роботи близько 10 тис. Т) відправляли на переробку на Придніпровський хімічний завод. Схема дала всього 40 кг золота і виявилася збитковою - через жахливих витрат на перевезення руди. Планувалося побудувати збагачувальну фабрику прямо на місці рудника, але плани так і не були здійснені.

дорогоцінний металобрухт

В останні роки ціна золота на міжнародних ринках зберігається високою (сьогодні близько 1300 дол. За унцію) - тому зростає й інтерес бізнесу до можливостей його видобутку.

Найперспективнішим і зрозумілим для інвесторів залишається золоторудний копальня в Мужієво - всім іншим майданчикам притаманні значні ризики, тому вони вимагають серйозних вкладень в розвідку та визначення параметрів економічно доцільного проекту.

У 2012 р придбати ліцензію на розробку родовища побажала компанія з Канади ValGold Resources Ltd. Дозволом на видобуток в той момент володіло фактично мертве ТОВ «Закарпатполіметали» (дочка держкомпанії «Українські поліметали»), процедура банкрутства якого стала довгої і болісної. Але дозвіл отримали не канадці, а через ланцюжок посередників - Карпатська рудна компанія (КРК), яку більшість спостерігачів вважають активом нині побіжного екс-міністра МВС Віталія Захарченко.

Однак рудник виглядав настільки ласим, що за нього розгорнулася боротьба - «Закарпатполіметали» просто не давала КРК працювати, оскільки всі наземні споруди родовища належали їй.

Метушня в клінчі йшла до 2014 р В результаті КРК вдалося викупити власність «Закарпатполіметали» на державному аукціоні - дорога до видобутку золота, здавалося, була відкрита.

Але в результаті зміни владної команди фігура Захарченко раптом стала законною жертвою, і «Закарпатполіметали» звинуватила КРК в тому, що, мовляв, через злочинної змови майно компанії було реалізовано за безцінь (зокрема, весь комплекс будівель - всього за 5 млн. грн.). Далі були кримінальні справи. СБУ заявляла про «розслідування фактів заволодіння державним майном в особливо великих розмірах на суму 160 млн. Грн.». У створенні схеми звинувачували не тільки Захарченко, а й екс-міністра екології та природних ресурсів Проскурякова.

Родовище знову фактично залишилося під управлінням «Закарпатполіметали», але збанкрутіла компанія, існуюча фактично лише на папері, не змогла навіть захистити свої старі потужності від розграбування - ледь не всі металеві конструкції з рудника місцеві жителі порізали на металобрухт.

Втім, залишилося ще дозвіл на користування надрами - його дія тимчасово призупинили, але у КРК не забрали. Колізія продовжила агонію «Закарпатполіметали», яку все ще не вдавалося толком збанкрутити.

Нова сторінка історії почалася в 2016 р - як стверджують деякі, «Захарченко повернувся».

спіймати хвости

З 2016 року Карпатську рудну компанію купила нікому не відома фірма Avellana Gold, зареєстрована на Кіпрі. Абсолютно несподіваним чином Вищий адмінсуд у січні 2017 році він відновив дозвіл на видобуток, видану КРК. Оскільки Avellana Gold також придбала Західну геологорозвідувальних компанію, то тим самим вона сконцентрувала в своїх руках спецдозволу на видобуток на трьох закарпатських золоторудних родовищах - Мужиєвському, Берегівському та Квасівська (останні два не розроблялись).

Avellana Gold негайно почала агресивну піар-кампанію, в якій стверджувалося, що фірма займається розвідкою і розробкою родовищ у Східній Європі і має намір інвестувати в родовище десятки мільйонів доларів.

Однак сайт компанії мовчить про її історії та успіхи - в портфелі згадується лише володіння згаданими дозволами. Імена інвесторів, від імені яких виступає компанія, також не оголошуються. Повні умови покупки КРК залишаються невідомими, повідомлялося лише, що статутний капітал ПрАТ «Карпатська рудна компанія» становив на момент угоди 13,550 млн. Грн., А Avellana Gold взяла на себе зобов'язання влити в компанію 400 тис. Дол. Інвестицій.

Інвестицій

Формальним главою фірми Avellana Gold числиться Брайен Севедж (Brian Savage). Себе Брайен Севедж називав до січня 2017 р главою ради директорів компанії Pioneer Management LLC, але єдина компанія з таким ім'ям, сайт якої видає гугл, займається ландшафтним дизайном і не має, на перший погляд, відношення до Севедж. З січня 2017 року цей чоловік представляється як засновник компанії Sage Management LLC - але, знову-таки, з таким ім'ям вдається знайти лише американську компанію, яка займається продажем нерухомості і в списку керівників якої Брайен Севедж не значиться.

З огляду на таку таємничість, а також те, що Брайен Севедж є ще і невиконавчим директором в компанії Amur Minerals Corporation, що працює на Далекому Сході, деякі ЗМІ відразу ж запідозрили, що контроль над активом намагається відновити команда Віталія Захарченка, використовуючи кіпрську Avellana Gold в якості ширми . Компанія тут же з гнівом спростувала подібний зв'язок, але примітно, що українське представництво Avellana Gold очолив Микола Гожик, який тривалий час працював в менеджменті «Закарпатполіметали».

Стиль роботи компанії в інформпросторі вельми примітний. Прямі контакти з мас-медіа максимально обмежені, телефони представництва не викладені у відкритий доступ. З громадськістю та деякими представниками влади Avellana Gold воліє контактувати через посередників (наприклад, компанію з підтримки інвестицій UkraineInvest), а інформаційний фон створювати за допомогою виглядають замовними і незграбними матеріалів в регіональних ЗМІ Закарпаття. Наприклад, повідомлення про те, що компанія купила середній школі Мужієво тарілок, ложок і виделок аж на 17 тис. Грн. Новина, звичайно, супроводжується коментарями розсипається в подяках шкільної директриси. Все це повинно переконати читача, що місцеві жителі щасливі новим партнерством, і розробляти рудник має саме ця чудова компанія.

Знову з'явилася на горизонті і Cengart Financial Inc., яка намагається отримати контроль над майном «Закарпатполіметали» як кредитор. Схоже, віргінську компанію цікавлять в першу чергу рудні відвали, «хвости», в яких зосереджено близько 1,9 т золота. Поки спроби Cengart Financial Inc. вставляти палки в колеса Avellana Gold виглядають малоперспективними - представники кіпрської ширми хваляться «бесідами з Гройсманом», компанію відкрито підтримав заступник міністра з економічного розвитку і торгівлі Макс Нефедов, керівники Госгеокадастра і Держгеонадр.

Якщо не брати до уваги конспірологію і визнати, що з практичної точки зору мають значення не таємничі кінцеві бенефіціари та інвестори Avellana Gold, а реальна робота компанії і вигода для країни і регіону, то обіцянки фірми виглядають дуже райдужно.

Перш за все Avellana Gold обіцяє зайнятися переробкою 450 тис. Т відвалів - це, мовляв, добре для екології. Теоретично деяка частина цих відвалів (рудні, а не порожня порода) може містити сліди важких металів, тому компанія обіцяє вкласти в рекультивацію 50 млн. Дол. На ділі мова йде, звичайно, про переробку горезвісних «хвостів», з яких можна використовувати не тільки золото, але також срібло, свинець і цинк - не витрачати на видобуток руди.

Тим більше що видобуток може представляти проблеми - значна частина підземних виробок обвалилася, затоплена або знаходиться в аварійному стані. Проте Avellana Gold обіцяє з часом і добувати руду - до 500 тис. Т на рік.

Страшилки про те, що технологія ціанування, нерідко застосовується на золотих копальнях, надзвичайно небезпечна для навколишнього середовища, в даному випадку відверто спекулятивні - на Закарпатті така технологія ніколи навіть не розглядалася для застосування в принципі.

Працевлаштувати обіцяють до 500 осіб (що, чесно кажучи, виглядає сильним перебільшенням) і використовувати на вироблення самохідну техніку (в цьому можна угледіти бажання поменше вкладати в інфраструктуру, яку не можна буде спішно евакуювати). Термін життя рудника при такому режимі експлуатації оцінюється в 20-40 років.

Згідно з чинним законодавством все добуте золото буде закуповувати виключно Нацбанк України.

Незважаючи на оптимістичні обіцянки, проект все ж не виглядає життєздатним - принаймні в довгостроковій перспективі. Проблема в тому, що золото для українських чиновників - серйозний подразник, його всі хочуть контролювати, толком не розуміючи технічних і технологічних проблем. Цей свербіж можна трохи вгамувати, лише всіляко намагаючись вбудувати в схему свої структури. При відсутності технічно бездоганною державної програми, без докладною геологічної розвідки, без системи захисту інвестицій, без розуміння того, що видобуток золота в Україні - це складно, дорого і ризиковано, країні не слід розраховувати на те, що за допомогою жовтого металу і кіпрських офшорів багатіти будуть села на кшталт Мужієво, а не котеджні селища «безіменних інвесторів» на тому ж Кіпрі.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...