Рубрики
Новости
НЕЗАВИСИМАЯ АВТОЭКСПЕРТИЗА — Порядок проведения независимой автоэкспертизы


Возмещение ущерба при ДТП по ОСАГО
Как осуществляется оценка ущерба ДТП по ОСАГО? Если вы стали участником ДТП, то имеете законное право требовать компенсацию ущерба от своей страховой компании. Но прежде чем выплатить

Новые правила возмещения ущерба по ОСАГО
Власти одобрили поправки в закон об ОСАГО о приоритете натурального возмещения перед денежной выплатой. Теперь в виде выплаты автовладельцам по умолчанию будет осуществляться ремонт машины, деньги

Как оценить ущерб после ДТП в 2017 году
Инструкция Пройдите экспертизу в страховой компании виновника ДТП или в своей. Для этого обратитесь лично в страховую компанию и предоставьте все документы о ДТП.

Оценка ущерба — 7 шагов по проведению экспертизы ущерба + опыт!
Как правильно провести экспертизу материального ущерба? В чем особенности определения стоимости страхового ущерба по ОСАГО? Как выбрать независимого эксперта для оценки? Всем привет! С вами Денис Кудерин

Независимая оценка после залива квартиры
Независимая оценка после залива квартиры проводится для составления отчета, который является официальным документом, подтверждающий сумму нанесенного вам ущерба. Оценочный отчет защищает ваши права в суде

Оценка ущерба квартиры от залива
Наиболее частой проблемой, связанной с нанесением ущерба квартире, становится вопрос ее залива. Не всем везет с соседями, и порой сталкиваться с заливами приходится регулярно, однако оценка ущерба от залива

Оценка ущерба при ДТП
Подборка наиболее важных документов по запросу Оценка ущерба при ДТП (нормативно-правовые акты, формы, статьи, консультации экспертов и многое другое). Нормативные акты : Оценка ущерба при ДТП Федеральный

Статьи

реферат - Охорона біосфери.

ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
Пошук навчального матеріалу на сайті

Пропонуємо нашим відвідувачам скористатися безкоштовним програмним забезпеченням «StudentHelp» , Яке дозволить вам всього за кілька хвилин, виконати підвищення оригінальності будь-якого файлу в форматі MS Word. Після такого підвищення оригінальності, ваша робота легко пройдете перевірку в системах антиплагіат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Програма «StudentHelp» працює за унікальною технологією так, що на зовнішній вигляд, файл з підвищеною оригінальністю не відрізняється від початкового.


Найменування:


реферат Охорона біосфери

інформація:

Тип роботи: реферат. Доданий: 26.08.13. Рік: 2013. Сторінок: 16. Унікальність по antiplagiat.ru:

Опис (план):

ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ   Пошук навчального матеріалу на сайті   Пропонуємо нашим відвідувачам скористатися безкоштовним програмним забезпеченням   «StudentHelp»   , Яке дозволить вам всього за кілька хвилин, виконати підвищення оригінальності будь-якого файлу в форматі MS Word

Московський психолого - соціальний Університет






реферат
по
«Концепція сучасного природознавства»


На тему: «Охорона біосфери»



Виконав: студент 1 курсу факультету
Юриспруденція Русляков А.А.
Перевірив: професор Рибалко А.Б.


Москва 2013


зміст:


1 Введення 3
1.1 Охорона біосфери найважливіша сучасна завдання людства 4
1.2 Раціональне природокористування 8
1.3 Основні напрямки охорони природи і раціонального
природокористування. 9
1.4Раціональное використання і охорона земель. 9
1.5 Раціональне використання і охорона надр. 10
1.6 Раціональне використання і охорона водних ресурсів. 11
1.7 Раціональне використання і охорона повітряного середовища. 11
1.8 Раціональне використання і охорона рослинності. 12
1.9 Раціональне використання і охорона тварин. 14
2.0 Висновок. 15
2.1 Список літератури. 15










Вступ
Біосф? Ра (від грец. ???? - життя і ?????? - сфера, куля) - оболонка Землі, заселена живими організмами, що знаходиться під їх впливом і зайнята продуктами їх життєдіяльності; «Плівка життя»; глобальна екосистема Землі.
Біосфера - оболонка Землі, заселена живими організмами і перетворена ними. Біосфера почала формуватися не пізніше, ніж 3,8 млрд. Років тому, коли на нашій планеті стали зароджуватися перші організми. Вона проникає у всю гідросферу, верхню частину літосфери і нижню частину атмосфери, тобто населяє екосфери. Біосфера являє собою сукупність всіх живих організмів. У ній мешкає понад 3 000 000 видів рослин, тварин, грибів і бактерій. Людина теж є частиною біосфери, його діяльність перевершує багато природні процеси і, як сказав В. І. Вернадський: «Людина стає могутньою геологічною силою».





Охорона біосфери найважливіша сучасна завдання людства.
Серед проблем загальнолюдського масштабу, від вирішення яких залежать подальші перспективи розвитку цивілізації, важливе місце займають глобальні екологічні проблеми, які виступають в формі пошуку оптимальної альтернативи у стосунках суспільства і природи в умовах науково-технічної революції. Соціально-екологічний вибір, який належить зробити людству, з самого початку виявив свою системну, Інтердисциплінарний і діяльнісної-орієнтовану природу
Антропогенний вплив на біосферу призвело до утворення системи глобальних екологічних проблем, що загрожують існуванню життя на Землі. Свідомість і світогляд людини виявилося непідготовленим навіть до самого факту появи глобальних проблем. А процес осмислення що виникли протиріч ледь встигає за темпами їх наростання і загострення. У той же час поступово, але все більш виразно складається розуміння того, що глобальні проблеми за масштабами прояви і ступеня небезпеки для людини не мають собі аналогів в історії, а для їх принципового подолання залишається все менше часу. Можна сказати, що біосфера, як і окремі організми, «пам'ятає» своє минуле, оскільки у неї є механізми пам'яті. Це, по-перше, генетична пам'ять організмів біосфери її складових, а, по-друге, «пам'ять середовища», тобто незворотні зміни на планеті, що відбуваються в процесі біосферний еволюції.
Метою даної роботи є вивчення проблеми охорони біосфери як найважливішої сучасної завдання людства.
Відповідно до мети роботи, були поставлені наступні завдання:
- вивчити поняття біосфери і її значення;
- дослідити проблему охорони біосфери як найважливішого завдання людства.

У другій половині XIX - початку XX ст. у більшості людей завдяки успіхам науки і техніки склалося уявлення про
абсолютну перевагу людини над природою. А що послідували успіхи в освоєнні космічного простору, в області мікроелектроніки та комп'ютерної техніки, хімічної промисловості тільки посилили антропоцентризм - уявлення про людину як про центр Всесвіту, що склалося ще з епохи Відродження. Люди стали забувати, що вони - теж частина природи, біологічний вид, що в їх житті неможливо обійти закони природи, їх можна тільки використовувати.
Проте, протилежна точка зору, тверезо оцінювалася можливості людини і перспективи нестримного розвитку науки і техніки, також мала місце, хоча її прихильників було не так вже й багато. Ще в листопаді 1913 року в Швейцарії зібрали перший Міжнародна нарада з питань охорони природи за участю представників 18 найбільших держав світу. На жаль, в той час небезпека забруднення навколишнього середовища була ще не усвідомлена ні більшістю вчених, ні політиками. Тому на міжнародному рівні до аналізу цих проблем повернулися лише в 1960-1970-і рр. Координацію дій на себе взяла ЮНЕСКО - Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, створена в 1946 р і об'єднує сьогодні близько 200 держав.
В наші дні питаннями охорони навколишнього середовища займаються такі міжнародні організації, як Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Міжнародний союз з охорони природи і природних ресурсів (МСОП), відомий своїми червоними книгами, в яких перераховуються види рослин і тварин, що знаходяться під загрозою зникнення. Крім того, існує програма ООН з охорони навколишнього середовища - ЮНЕП, в рамках якої проводяться багаторічні цільові міжнародні підпрограми, такі, як «Арктичний рада», «Балтика XXI століття» і т.д.
Осмислення наростаючої загрози багато в чому сприяла діяльність Римського клубу - неурядової міжнародної організації, що об'єднала близько ста вчених, представників політичних і ділових кіл з різних країн. Ця організація була заснована в 1968 р італійським громадським діячем Ауреліо Печчеї, поставивши собі за мету поглиблення розуміння особливостей розвитку людства в епоху НТР і залучення уваги світової громадськості до наростаючого загострення глобальних проблем.
А. Печчеї і його однодумці проаналізували існуючі в той час загальносвітові тенденції і прийшли до висновку, що при збереженні існуючих тенденцій науково-технічного
розвитку і темпів економічного зростання людство чекає глобальна катастрофа вже в першій половині XXI ст. Саме в доповідях Римського клубу вперше прозвучали факти, які підтверджували згубний шлях розвитку західної цивілізації. У цих доповідях вперше було вказано на те, що Земля не в змозі розмістити безперервно зростаюче населення і задовольнити його постійно зростаючі потреби, бажання і примхи. Саме Римський клуб відзначив новий, все більш глибокий розкол між надрозвинену і слаборозвиненими країнами. Сьогодні співвідношення доходів 20% найбільш багатих жителів планети і 80% всіх інших становить 82,7: 17,3 = 4,8. Щоб підняти рівень життя 80% населення до рівня 20%, при нинішніх технологіях довелося б збільшити обсяг споживання ресурсів приблизно в 20 разів, а з огляду на майбутні до середини XXI ст. подвоєння чисельності населення - у 40 разів, що нереально, оскільки призведе до повного вичерпання здебільшого природних ресурсів.
Також важливо відзначити, що Печчеї підкреслював системний характер глобальних проблем, то, що вони існують в комплексі, - проблеми демографії, безробіття, недовикористання соціальних і економічних можливостей суспільства, дефіцит і нераціональне управління ресурсами, інфляція, відсутність безпеки і гонка озброєнь, забруднення середовища і руйнування біосфери.
Зусилля, зроблені як міжнародними організаціями, так і окремими людьми, не пройшли даром. І в червні 1972 р Стокгольмі відбулася перша міжнародна конференція ООН з проблем навколишнього середовища, після якої пройшли численні наради на рівні урядів і наукових організацій. Саме тоді прозвучало застереження про загрозу існування, з якої наша планета зіткнулася вперше в своїй історії. Як наслідок, в Заключному акті наради в Гельсінкі з безпеки і співробітництва в Європі (1975) багато уваги було приділено проблемам охорони навколишнього середовища, і глави держав підтвердили, що захист навколишнього середовища, охорони природи та раціональне використання її ресурсів - одна з найважливіших задач.
У 1987 р Всесвітня комісія ООН по навколишньому середовищу і розвитку опублікувала доповідь «Наше спільне майбутнє» прем'єр-міністра Норвегії Г.Х Брундтланд, яка очолювала роботу комісії. У ньому вперше був використаний термін «сталий розвиток», під яким розумілося такий рух вперед, при якому досягалася можливість задоволення потреб нинішнього покоління людей без позбавлення такої можливості майбутніх поколінь.
Наступний крок був зроблений в 1992 році на конференції ООН по навколишньому середовищу і розвитку в Ріо-де-Жанейро. вона вважається
віхою, що відзначає свідомий поворот нашої цивілізації на новий шлях розвитку, при якому людина стримає свій егоїзм і постарається жити в злагоді з Природою. Були проаналізовані існуючі екологічні проблеми (їх ми називали вище). Людство усвідомило глобальну екологічну небезпеку і загрозу своїй загибелі, необхідність пошуку нових шляхів виходу із ситуації. Результатом цієї конференції стала концепція сталого розвитку, тобто перехід світової спільноти до розвитку на базі екологічно доцільного природокористування, що забезпечує високу якість життя для людей цілого ряду поколінь.
На цій конференції була прийнята Декларація по навколишньому середовищу і розвитку. У ній міститься 27 рекомендацій, які розкривають суть сталого розвитку. Назвемо найбільш важливі з них:

    в центрі уваги повинні перебувати люди, що мають право на здорове життя в гармонії з природою;
    для досягнення стійкого розвитку захист навколишнього середовища повинна стати невід'ємною частиною процесу розвитку;
    необхідною умовою сталого розвитку є викорінення злиднів, зменшення різниці в рівні життя людей і більш повне задоволення потреб більшої частини людства;
    держави повинні здійснювати співробітництво в дусі глобального партнерства, особливу відповідальність при цьому повинні нести розвинені держави з урахуванням того впливу, який вони чинять на навколишнє середовище, рівня їх технологій і обсягу фінансових ресурсів, що знаходяться в їх розпорядженні;
    необхідно обмежити і ліквідувати невідповідні сталого розвитку моделі виробництва і споживання, а також проводити відповідну демографічну політику;
    слід ділитися знаннями і новими технологіями для досягнення стійкості розвитку;
    участь населення у вирішенні екологічних проблем повинно розвиватися і заохочуватися, потрібно широкий доступ населення до екологічної інформації;
    в процесі охорони навколишнього середовища доцільно використання економічних інструментів: хто забруднює навколишнє середовище, той і повинен нести фінансову відповідальність за це. Іншими словами, необхідний перехід до ціноутворення, що враховує екологічні критерії (ціну шкоди навколишньому середовищу) і стимулюючого використання нових, екологічно безпечних ресурсо- та енергозберігаючих технологій в поєднанні з системою податків і штрафів;

• війни руйнівно впливають на процес сталого розвитку і тому вимагають забезпечення захисту навколишнього середовища під час збройних конфліктів;
• світ, розвиток і збереження навколишнього середовища взаємозалежний
ми і нероздільні.

Звичайно, перераховані вимоги ще не стали обов'язковим керівництвом до дії для всіх людей. Але певні зміни на краще з'явилися. З кожним роком збільшуються витрати на природоохоронні заходи, все більш важливою стає екологічна експертиза нових інженерних споруд. І, звичайно, стає все більш обґрунтованим з точки зору науки раціональне природокористування.



Раціональне природокористування.
Раціональне природокористування являє собою можливість управління природними екосистемами з метою:

    забезпечення і подальшого поліпшення існування людського суспільства;
    максимального використання всіх необхідних природних ресурсів;
    запобігання, зниження і знищення можливих негативних
    наслідків людської діяльності.

Однією з умов раціонального природокористування є здійснення охорони природи - комплексу заходів, спрямованих на раціональне використання, відтворення та збереження природних ресурсів Землі і космічного простору.





Основні напрямки охорони природи і раціонального
природокористування.
Основні напрямки охорони природи:

    охорона природи в процесі її використання - необхідна в зв'язку з тим, що природа і суспільство єдині, а значить, використання і охорона природи взаємопов'язані;
    комплексний підхід до використання природних ресурсів - їх використання відразу в декількох цілях;
    раціональний підхід до природних ресурсів - орієнтація на особливості конкретного регіону при їх використанні;
    екологічний підхід - облік всіх взаємозв'язків в екосистемах як при використанні, так і при охороні природних ресурсів.

Раціональне використання природних ресурсів та природоохоронні заходи специфічні для кожного виду ресурсів - води, повітря, землі, надр, рослинного і тваринного світу. Всі вони сьогодні закріплені у відповідних розділах міжнародного права і законодавствах окремих держав. Проте, цього мало. Необхідні заходи виховного характеру, щоб кожна людина усвідомила свою особисту відповідальність перед нащадками за стан залишеної ним місця існування.


Раціональне використання і охорона земель.
Раціональне використання і охорона земель передбачає, перш за все, охорону грунту. У систему заходів щодо її захисту входять:

    захист грунтів від ерозії, яка вимагає проведення правильно обраних агротехнічних заходів (способу обробки земель), створення вітростійкістю поверхневого шару, снігозатримання, лісомеліорації і гідротехнічних споруд;
    охорона грунтів від засолення і заболочування, яка передбачає дренаж території, створення лісосмуг по каналах і триярусної оранки земель;
    захист грунтів від забруднення відходами тваринництва, добривами, побутовими та промисловими стоками і відходами. Для цього потрібна установка очисних споруд і розумне використання хімікатів при обробці грунтів;
    закріплення і освоєння пісків;

• рекультивація земель - відновлення зруйнованих земель.
Крім перерахованих заходів дуже важливим є
підвищення родючості грунту, що передбачає внесення в неї добрив, насамперед, мінеральних - калійних, фосфорних, азотних добрив, а також мікроелементів.
До недавнього часу внесення добрив вироблялося «на око», що часто було неефективним, а також призводило до забруднення грунту хімікатами. При такому підході також було можливе отруєння людей хімікатами, що зберігалися в продуктах сільського господарства. Сьогодні дози внесених добрив і терміни їх внесення розраховуються на основі біохімічного аналізу грунту з урахуванням
і т.д.................



* Примітка. Унікальність роботи вказана на дату публікації, поточне значення може відрізнятися від зазначеного.

Життя і ?